Студія вишивки «Чарівна ниточка»

 

У Міжнародний день вишивальниць студія вишивки «Чарівна ниточка» продовжила свою роботу. Це захопливе дозвілля та можливість творити об’єднало мисткинь, незалежно від віку, статі, професії.

Спочатку студійці поговорили про сакральність української вишивки, яка зачаровує і привертає до себе увагу в усьому світі, поділилися спогадами про бабусь і матерів, для котрих вишивання було не просто хобі, а спосіб самовираження та продовження традицій, а потім з надзвичайним терпінням, відданістю і творчим натхненням взялися удосконалювати технік: «Стебнівка», «Качалочка», «Рахункова гладь або лиштва», «Занизування або заволікання», «Рушникові шви».

Керівниця студії , пані Інна, доступно пояснює техніки вишивки, надихає вишивальниць, робить навчання легким і приємним. Її підтримка додала впевненості в майстерності, а інструкції дозволили глибше зрозуміти й оцінити кожен шов і техніку.

Тож вітаємо всіх, хто знайшов себе у цьому виді мистецтва та бажаємо мисткиням-вишивальницям творчого натхнення, багато вільного часу для улюбленої справи, рівних та легких стібків!

 

Сяйво мудрості і магія слова Віктора Міняйла

  Існує думка, щоби виміряти глибину часоплинної  ріки, варто хоча б на якусь хвилю пірнути у її глибінь. Віктор Міняйло наповнював життєву ріку  самобутньою творчістю, в яку ми дотепер пірнаємо і черпаємо знову і знову любов і наснагу до слова, до людей. Аби вкотре доторкнутися до творчості митця, поета і філософа прози, в книгозбірні, з нагоди ювілейної дати від дня народження письменника, відбувся День інформації «У пошуках своєї зорі». З літературного досьє «Чисті плеса душі і слова» семикласники Білоцерківської гімназії слов’янських мов-початкової школи №1( класний керівник Ніна Забуга) дізналися про життєвий і творчий шлях літератора, який щедро засівав ниву української літератури добірним і вишуканим словом.

Фахівчиня Олена Крищенко у своїй розповіді звернула увагу слухачів на тематичну різноманітність творів Віктора Міняйла, на багатий арсенал художніх засобів, які допомагали письменнику відтворювати світ у всій кольоровій гаммі. Читачі - учні, слухаючи розповідь , отримали цілісну картину і розуміння життя письменника. Її розповідь супроводжувалася фільмом «Діалог. Віктор Герасим’юк - Віктор Міняйло».

   Презентація «Чисті плеса душі і слова», яку провела бібліотекарка Анна Лініченко, сприяла відкриттю нових вісей літературного таланту патріарха, який своєю творчістю збагатив наші серця гідністю, честю, життєвою мудрістю і красою.

Завідувачка філією №1 Тетяна Качанова лаконічно, доступно презентувала користувачам виставку "Магія слова Віктора Міняйла", яка розкриває повною мірою неординарну особистість лауреата Шевченківської премії за роман «Вічний Іван», а також – Білоцерківської міської премії імені І.Нечуя-Левицького, «Почесного громадянина Білої Церкви».

Насолодитись словом українського велета , напитися з життєдайного «Міняйлівського джерела» читачі  мали змогу з голосних читань казок, котрі вчать розпізнавати добро і зло, дбайливо ставитися до природи, поважати старших, бути вірними друзями.

 Читання "Дивовижні пригоди Баби Яги, Івасика Телесика та фотографа Диньки" смішні і водночас повчальні історії захопили , зачарували, вразили до глибини душі дітлахів, адже вони навчають, оживляють наші спогади, надихають, мотивують і кидають нам виклик, здатні персоналізувати героїв і відчути себе так, ніби події відбуваються з нами особисто.

День інформації вкотре довів, хоч би як багато про таємниці художньої творчості було написано, справжній митець їх щоразу помножує!

ЧАРІВНА НИТОЧКА

 

Студія вишивки «Чарівна ниточка» продовжила свою роботу. На сьогоднішньому занятті, яке було організоване спільно з Громадська організація "Небесні Янголи" Білоцерківщини, учасниці повторили техніки стебнівка й качалочка. Майстриня Інна Дзвониська розповіла про основні техніки рушників. Їх є 5: «Стебнівка», «Качалочка», «Рахункова гладь або лиштва», «Занизування або заволікання», «Рушникові шви». Це дало учасникам змогу повторити вивчене, а також дізнатися про основні техніки. Дружня та тепла атмосфера оточувала нас весь час. Не забувайте, що відпочивати також потрібно, тож теплий чай та солодке печиво стає в нагоді.

Дякуємо пані Інні за ініціативу та бажання передати своє уміння!

ЗОВСІМ (НЕ) СТРАШНІ КНИГИ

 

По-справжньому «божевільним» був день в книгозбірні напередодні Велесової ночі! «Що таке Геловін?», «З чого він починається?», «Де?», «Чому?», «Для чого?». Відьми, коти, пил з мумій, привиди. 

Все це знаходиться в країні, звідки немає повернення, - наголосила фахівчиня Тетяна Качанова, презентуючи виставку-інсталяцію жахастиків «Зовсім (не) страшні книги» завзятим читайликам - вихованцям ЦРД «Диволенд», котрі завітали в  книгозбірню на магічне дійство.

Літераторка Тетяна Строкач зачаровувала присутніх своїми поезіями! Її вірші переносили маленьких слухачів у світ мрій і фантазій, і допомагали краще зрозуміти історію свята, яке іще називають «Велесова ніч». Окрім читання, вона зазвичай інтерактивно взаємодіє з малечею – проводить ігри, відповідає на їхні запитання, і цей день був не винятком. Її лічилочка нова розповіла про дива, які трапилися з гарбузом – (а вона й його прихопила з собою!), що йшов на Геловін, а руханка додала емоційності.

Пані Тетяна завжди вміє знаходити підхід до дітей, спонукаючи їх до творчості. Цього разу провела майстерку «Привидусі». Загадкова  атмосфера панувала на майстерці – м’яка тканина й веселі обличчя привидів, розмальовані фломастерами,  додали радості й навіть ніжності в процес. Дітям дуже сподобалося створювати своїх привидів, і вони раділи, бачачи, як звичайний клаптик тканини перетворюється на кумедного персонажа. Вигуки захоплення та сміх: "Мій привид смішно виглядає з такими очима!", "Мій полетить просто над моїм ліжком!".  Не обійшлося, звісно, і  без символу  Геловіна  - павука.

Після коротенької розповіді Тетяни Качанової, чому саме павучки стали символом цього свята,  взялися робити ще й павучків з фольги. Захопившись ідеєю створення чогось "страшного", але водночас милого й кумедного, старанно скачували м’ячики тіла і голови, скручували лапки і з’єднували всі частинки докупи. Павучки вийшли шедевральними  (в кожного ж свій смак): в когось з круглою головою, а в іншого - з квадратною, хтось домалював очі, а інші розмальовували лапки,  дехто зробив кілька павучків, змінюючи деталі та додаючи щось особливе. І звісно - фотосесія з витворами!

Протягом майстерок лунав сміх, звучали жартівливі пропозиції, куди ж прилаштувати свої вироби і, дуже зворушливо було почути, що дітлахи прикрасять ними бібліотеку! Такі миті дарують  відчуття гордості та задоволення від своєї праці, а дитячий сміх і сяючі очі тільки підтверджують це.

А для тих, хто бажає дізнатися про свято Геловіна, погортати сторінки книг, переповнених магією, запрошуємо  до читання, їх є вдосталь у бібліотеці.