Миколі Осиці виповнилося б 70 років. Тонкий лірик, великий майстер поетичної прози Микола Іванович Осика, народився у селі Павлівка Дніпропетровської області 15 квітня 1951 року. З 1969 року проживав у Білій Церкві, а писати почав ще з дитинства. Працював на різних посадах у газетах та періодичних виданнях, та найбільше досвіду пан Микола отримує саме під час журналістської діяльності, пишучи статті, невеликі нариси та оповідання, які друкуються не лише у таких газетах Білої Церкви як «Замкова гора», «Громадська думка», «Міська газета», а і за межами України.
Своєрідним підсумком своєї праці стала збірка особистих розповідей автора «Життя краплини», які немов маленькі краплинки, ретельно зібрані, збережені в одній, великій – це і є душа, любов, саме життя. На жаль, вийшла друком вона після того, як душа його відійшла засвіти… Беручи до рук збірку, пригадуєш оптимізм і життєлюбство Миколи Осики, його щирість та людяність, світлі очі, що випромінюють тепло. Написана звичайною народною мовою, що робить їх особливо цікавою та зворушливою.
Книга складається з декількох розділів. Перші три – це художнє втілення того, що було для автора особливо дорогим та цінним. «Степ і небо» - це розповіді про дитячі літа, юність. Читати їх приємно, навіть трішки сумно, адже з ностальгією згадуєш своє дитинство, знову заглиблюєшся у ті спогади, які несеш у душі крізь роки. Дивує те, що людина, яка народилася не в Білій Церкві, так сильно її полюбила, так щиро й віддано нею захоплювалася. Виявом цього захоплення є другий розділ книги «Освідчуюся в любові, Біла Церкво», який заслужено вважається енциклопедією нашого міста ХХ ст. Як журналіст, Микола Іванович завжди носив із собою блокнот та фотоапарат, щоб бува не проґавити якоїсь події. Дякуючи цій звичці, з’явилися не лише неповторні описи найкращих місць Білої Церкви, історичних деталей створення парку «Олександрія» та власних вражень письменника, а й чудові ілюстрації до них, зібрані в розділі «Олександрія» – скарбниця рукотворної краси». Захоплюємося його талантом і вмінням описати те, що так любиться кожному серцю, кожній душі. Заповіт від Миколи Осики - "любити від усього серця й творити від усієї душі!"
