Світова спільнота, починаючи з 2014 року, відзначає 30 липня Всесвітній день протидії торгівлі людьми. За оцінкою Міжнародної організації праці, жертвами примусової праці є 21 млн людей, серед яких найбільше жінок і дітей. «Торгівля людьми здійснюється в багатьох формах і не знає кордонів.

Торговці людьми зазвичай діють безкарно, оскільки їх злочини не привертають достатньої уваги. Цю ситуацію необхідно змінити», - зазначає генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш. За даними Глобальної доповіді ООН щодо торгівлі людьми, з 21 млн людей, які є жертвами торгівлі людьми, частка жінок і дітей складає 71%. 

Пам’ятка «Як не стати жертвою торгівлі людьми»

Запам’ятайте і розкажіть своїм рідним та друзям про 10 правил безпеки:

1. Не вірте рекламі фірми, яка не вказує повної назви фірми, її адреси, номеру ліцензії та органу ліцензування, що її видав. Торгівці людьми можуть ввести Вас в оману, використовуючи:

а). Різноманітні фірми-посередники з працевлаштування за кордоном

б). Туристичні, шлюбні та модельні агенції, служби знайомства, агенції шоу - бізнесу

в). Оголошення, рекламу в ЗМІ та Інтернеті

г). Незнайомих людей, а часом навіть, як зазначалось вище, Ваших родичів, друзів, сусідів, знайомих.

2. Не ведіть переговори про навчання, працевлаштування чи

шлюб наодинці з агентом. Запросіть взяти участь у переговорах довірену особу – це може бути ваш юрист або хтось із Ваших близьких.

3. Перевірте, чи має фірма ліцензію на надання відповідних послуг (навчання, працевлаштування за кордоном).

4. Зв’яжіться з Посольством країни, куди Ви плануєте подорож та дізнайтесь про правила щодо працевлаштування або навчання іноземців.

5. Особисто оформлюйте пакет документів та самі сплачуйте за послуги. Це не дасть можливості торгівцям людьми втягнути Вас у боргову залежність або вчинити злочин стосовно інших осіб за Вашими документами. Не користуйтеся послугами незнайомих осіб, які пропонують Вам допомогу в оформленні виїзних документів, продовженні терміну перебування на території іноземної держави.

6. Майте на увазі:

а) Термін перебування в іноземній країні зазначено у візі.

б) Туристична чи гостьова віза не дають право

на легальне працевлаштування. Це незаконно.

в) Ви можете зіткнутися з нелегальним

становищем, експлуатацією та принизливою

депортацією із країни.

г) Обов’язково укладайте відповідний

контракт, складений зрозумілою для Вас

мовою у двох примірниках, один з яких

залишається у Вас.

д) Ніколи нікому у жодному разі не віддавайте

свої ідентифікаційні документи крім офіційних

службовців!

7. Обов’язково залиште рідним ксерокопію свого паспорта

громадянина України, закордонного паспорта, візи, контракту про навчання чи працевлаштування, свідоцтва про народження, проїзних документів та нещодавно зроблені фотографії, а також повідомте їм телефонні номери свого роботодавця, своїх друзів за кордоном, консульства (посольства) України та місця потенційного проживання.

Візьміть за правило постійно телефонувати рідним у домовлений день та час. Заздалегідь домовтесь з рідними про «кодове слово» у розмові, на випадок, якщо Ви не зможете вільно розмовляти по телефону, перебуваючи під чиїмось наглядом.

8. Зробіть та тримайте при собі копії національного та

закордонного паспортів. Це значно спростить процедуру відновлення документів для повернення в Україну.

9. Не ставте себе в залежне положення, приймаючи подарунки або позичаючи гроші.

10. Якщо Ви опинилися у скрутному становищі за межами

України, звертайтеся по допомогу до:

а) Посольства або Консульства України у країні Вашого перебування, де Вам допоможуть отримати документи, що засвідчують Вашу особу, і повернутися на Батьківщину.

б) Національного товариства Червоного Хреста або Червоного Півмісяця, де Вам можуть надати можливість відновити зв’язок з рідними та повідомити їм про своє скрутне становище.

в) Міжнародних, громадських, благодійних організацій, де Ви також зможете отримати допомогу та підтримку.

г) Заздалегідь підготуйте та тримайте при собі перелік організацій, із зазначенням адреси та номерів телефонів, що працюють у сфері протидії торгівлі людьми.

Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації

0 800 500 335 або 386 (короткий номер з мобільного).

Андрей Шептицький-опікун і меценат

Андрей Шептицький викликає подив і захоплення кожного, 

хто знайомий з жертовним життям цього великого мужа Української Церкви і культури, 

гуманіста і щедрого мецената мистецтва. 

Сьогодні, володіючи безліччю нових інформацій про його жертовні чини, можемо без перебільшення стверджувати, що меценатська діяльність Митрополита, як, зрештою, і сама його духовно-творча присутність у житті Галицької України відіграли колосальну роль у процесі формування національного обличчя української культури та стратегії її розвитку в XX столітті. Як меценат мистецтва цей архипастир Української Церкви втілював у своїй особі дуже рідкісне поєднання рис, яке робить його постать справжнім феноменом в історії української культури взагалі й образотворчого мистецтва зокрема. З одного боку, це можновладець, що перебував на найвищих щаблях церковної та світської ієрархії в суспільному житті тогочасної Галичини. У його руках були недоступні багатьом можливості практичної реалізації ідей. З другого боку - це українець, який зусиллям власної думки прийшов до національної свідомості, а тому особливо чуйно дбав про гідність та інтереси свого поневоленого народу. Шептицький  рідкісний у тогочасному українському суспільстві тип справжнього аристократа духу, людини великої особистої культури та ґрунтовної європейської освіченості.

Одним із перших у Галичині оцінив красу та високу естетичну вартість давнього українського іконопису і водночас прекрасно орієнтувався у класичному європейському мистецтві. Ще в молодості був він за свідченням його матері, неперевершеним гідом по палацах і музеях Рима.

Зрештою, був добре ознайомлений також із сучасним йому художнім життям на Заході, знався там з багатьма художниками. Ще в студентські роки, під час студій на правничому відділенні Ягеллонського університету близько приятелював з Адамом Хмельовським, талановитим польським художником-монахом (братом Альбертом). Окрему неоціненну сторінку меценатської діяльності Митрополита становить його довголітня співпраця і фінансова підтримка одного із найвизначніших українських митців першої третини минулого століття - Олекси Новаківського та його Мистецької школи. Меценатські дії Митрополита були свідомо спрямовані на те, щоб формувати на українських землях власне мистецьке середовище, здатне творити передові ідеї і, у свою чергу, формувати наступні покоління митців. Саме тому ці його дії мали такий широкий резонанс в художньому житті не тільки Галичини, а й усієї України.

«Шептицький від А до Я» – своєрідна абетка, яка відкриває читачам головні віхи життя великого митрополита, оповідає про його рід, формування його як людини і духовного наставника сучасників. Читачі дізнаються, де митрополит Андрей народився і навчався, як пішов за покликанням серця, як служив Богу і людям, допомагаючи сиротам і знедоленим, рятуючи від переслідувань євреїв.
Інтелектуал і жартівник, добрий Тато і приклад для багатьох – різні іпостасі  митрополита відкриваються в цій непересічній абетці-енциклопедії.

Як була охрещена Київська Русь

Історично відомо, що хрещення Київської Русі відбулось у 988 році у ході правління князя Володимира Великого.

А відзначати цей день, як святковий, в Україні почали з 2008 року.

В сучасному суспільстві досі йдуть суперечки до доцільність чи недоцільність прийняття такого рішення князем Володимиром, але через 1031 рік про це судити не простіше, ніж у ті часи. Можна довго розмірковувати про те, якою була б сучасна територія України, якби не рішення Володимира про впровадження християнства, але надзвичайно складно передбачити альтернативний розвиток тисячорічної історії. Безперечно, рішення було складним, але у князя Володимира були всі причини, аби вважати його вірним: це допомогло об’єднати жителів терторії Русі, які поклонялись кожен своїм богам та тримались кожен лише свого племені. Дало могу бути впливовим гравцем на світовій арені та вплинуло на розвиток освіти серед населення. Щодо розвитку християнських традицій — вони тісно переплились із старовинними язичницькими традиціям, обрядами та прикметами, в результаті чого український народ отримав свою унікальну культуру. Саме Володимир запровадив на території Київської Русі срібні та золоті монети із своїм гербом — українським тризубом. Він наказав хрестити Киян у річці Почайні 28 липня, тому раніше саме ця дата була Днем Києва. Не можливо заперечити, що Володимир був одним із найсміливіших правителів в історії — адже потрібно бути дійсно Великим аби взяти на себе відповідальність приймати такі доленосні для всього народу рішення і міняти майбутнє. Після хрещення киян у Почайні, почалась активна розбудова церков і храмів, часто там — де знаходились язичницькі ідоли, аби прибрати їх і віднадити послідовників старої віри. Дерев’яних ідолів палили, зрубували та кидали у водойми. Одне із таких місць — територія Десятинної церкви. До неї там була церква святого Василя, а ще раніше — язичницьке капище. Зараз же — біля останків Десятинної знову встановили дерев’яного язичницького ідола, біля якого в визначні дати проводяться обряди. Ще до прийняття християнства, жителі Київської Русі були надзвичайно творчими людьми, грали на музичних інструментах, писали та співали пісні. При цьому — майже не вживали алкоголю. Вино, мед та квас — найміцніші напої тогочасних руських людей. Історичні факти також свідчать про вільне ставлення до стосунків. Вже тоді воно було близьким до уявлень, які сьогодні існують в найбільш прогресивних європейських країнах. Але звісно ж, добре це чи погано — хай кожен судить сам для себе. Попри те, що колись руський народ хрестли силою, зараз кожен українець сам обирає віросповідання до душі. Є невелика кількість людей, котрі вирішили повернутись до віри предків, є ті — хто й зовсім обрав віру інших народів, від буддистів до ісламістів. Значна частина українців дотримується атеїзму, проте більшість все ж ідентифікує себе саме як християн. І як раніше розвиток суспільства потребував від народу прийняття християнства, так сьогодні той же розвиток потребує прийняття особистого вибору та віри кожного з нас.

Андрей Шептицький -духовний будівничий

Андрей Шептицький – видатний український церковний, культурний та громадський діяч, митрополит Української греко-католицької церкви. Як депутат Галицького сейму відстоював інтереси українського населення Галичини. Дбав про організацію фахової підготовки молоді. Сприяв розвитку української культури: 1905 року заснував церковний музей. У 1903 році заснував Народну лічницю, яку згодом перетворили на сучасний шпиталь. За допомогою Андрія Шептицького велося будівництво духовної семінарії у Львові, було засновано бібліотеку. 1941 року очолив Українську національну раду.
Митрополит негативно ставився до німецького окупаційного режиму. 

Засуджуючи переслідування євреїв, звертався з протестом до керівництва нацистської Німеччини. Сила волі, широта поглядів, гуманізм здобули Шептицькому загальну повагу.

До 155–річчя від дня народження Андрея Шептицького у нашій бібліотеці підготовано викладку літератури. 

Запрошуємо до бібліотеки!

Літературний сніданок

Жуль Верн. Слава цього письменника така велика, що його романи читаються в усіх куточках планети. Згідно з даними ЮНЕСКО, за кількістю перекладів мовами народів світу книги Жуля Верна займають третє місце, поступаючись лише творам сценаристів студії Волта Діснея і книгам Агати Крісті.

Романи письменника стали джерелом наснаги для вчених, винахідників, мандрівників, адже майже всі його передбачення в галузі науки

 і техніки збулися.

В цьому році виповнюється 150 років від дня публікації одного з найвідоміших романів 

Жуля Верна «20 000 льє під водою».

Захоплююча історія, яка не відпустить читача до кінця оповідання, цікаві герої, колоритний фон. Майже все, описане геніальним письменником, вже стало реальністю, але його творами, безсумнівно, захоплюватимуться ще багато поколінь. 

Хто не читав – почитайте, не пожалкуєте! 

Літературна мапа: книги, які читають діти по всій Європі

2020 рік - Рік Європи в Україні

Дж.К. Роулінг "Гаррі Поттер та філософський камінь" (Великобританія)

Книжки про Гаррі Поттера — це бестселери, особливо гарними є видання, ілюстровані художником Джимом Кеєм, оскільки це не тільки захоплююча історія про хлопчика-мага, але й неперевершене візуальне оформлення.

Астрід Ліндгрен "Пригоди Пеппі Довгапанчохи" (Швеція)

Частіше всього ми читаємо лише першу книжку Ліндгрен про Пеппі, але всім дуже хочеться дізнатися: що ж там далі? Чи повернеться тато Пеппі, чи поїде вона мандрувати, чи покине своїх друзів з маленького містечка, чи стане ще сильнішою? 

Подорож до країни Шоколандії

Важко знайти дитину, яка б не любила шоколад. Воно й не дивно, адже ці ласощі не тільки приємні на смак, а й залишають після себе гарний настрій і ціле море енергії.  А ви любите шоколад? Такий ніжний і солодкий, гіркий і молочний, чорний і білий, з родзинками, курагою, горіхами, цукатами та ягодами. Але що ми знаємо про нього?

*Слово «шоколад» походить з словесності цивілізації Майа - xocolatl, або «гірка вода».

*Для виготовлення одного кілограма шоколаду потрібно близько 900 какао-бобів.

*Чорний шоколад набагато корисніше для здоров'я людини, ніж молочний, білий та інші різновиди.

*Лідером по споживанню шоколаду вважають Швейцарію .

*В США люди витрачають понад 100 мільярдів доларів в рік на шоколад.

*Цікавий шоколадний музей знаходиться у центрі міста Тростянець.

*Відчути себе справжнім шоколатьє допоможе кав’ярня "Львівська майстерня шоколаду". 

З іменинами вітаємо!

Дорогі Івани, Іванки, Іванівни та Івановичі, з іменинами вітаємо!

Будьте здорові та живіть щасливо!

Чари купальської ночі

У розпалі літа ми відзначаємо одне з найбільш  містичних і чарівних свят року - Івана Купала.

      На час купальських святкувань припадав період найвищого розквіту природи: сонце перебувало в зеніті, а рослинність досягала піка цвітіння. Магічна сила природних стихій вогню, води, землі, а також сила рослин була тоді настільки велика, що їм приписували охоронні, очисні й цілющі властивості. Тому повсюдно саме в ніч на Івана Купала збирали лікарські трави й заготовлювали від цього дня віники для лазні. Ширилися розповіді про незвичайні явища, що відбуваються в купальську ніч із рослинами. Найбільш популярними були історії про чудесну квітку папороті. Щоб одержати чарівну квітку, у глибині лісу, де не чутний спів півнів, потрібно заздалегідь примітити папороть і прийти до неї в купальську ніч.  Згідно з народними повір’ями, вона розпускає свої квіти один раз у рік — у купальську ніч: рівно опівночі на ній з’являється золота квітка з вогненно-червоним відливом, яка цвіте лише якусь мить. Квітці папороті приписували чудодійні властивості. У народі вірили, що людина, котра побачила цю палаючу квітку або яка заволоділа нею, одержувала здатність знати минуле й майбутнє, розуміти мову тварин, птахів і рослин, бачити й добувати заховані під землею скарби, ставати невидимою. Зірване в купальську ніч листя папороті застосовували як оберіг: його пропускали крізь ланки ланцюжка, який власник носив на тілі, із упевненістю, що жодна людина не зможе побажати йому зла.

Можливо, і нам слід дотримуватися обрядів та звичаїв наших пращурів, щоб хоч раз на рік зануритися в містичну ніч, яку так любили наші предки.

Щоб поглибити свої знання про традиції та народні звичаї пропонуємо ознайомитись з книгами, які є в бібліотеці:

Олекса Воропай «Звичаї нашого народу»

Брати Капранови «Веселих свят!»

Василь Скуратівський «Місяцелік»

Український народний календар

Українське народознавство