У розпалі літа ми відзначаємо одне з найбільш містичних і чарівних свят року - Івана
Купала.
На час купальських
святкувань припадав період найвищого розквіту природи: сонце перебувало в
зеніті, а рослинність досягала піка цвітіння. Магічна сила природних стихій
вогню, води, землі, а також сила рослин була тоді настільки велика, що їм
приписували охоронні, очисні й цілющі властивості. Тому повсюдно саме в ніч на
Івана Купала збирали лікарські трави й заготовлювали від цього дня віники для
лазні. Ширилися розповіді про незвичайні явища, що відбуваються в купальську
ніч із рослинами. Найбільш популярними були історії про чудесну квітку
папороті. Щоб одержати чарівну квітку, у глибині лісу, де не чутний спів
півнів, потрібно заздалегідь примітити папороть і прийти до неї в купальську
ніч. Згідно з народними повір’ями, вона
розпускає свої квіти один раз у рік — у купальську ніч: рівно опівночі на ній з’являється
золота квітка з вогненно-червоним відливом, яка цвіте лише якусь мить. Квітці
папороті приписували чудодійні властивості. У
народі вірили, що людина, котра побачила цю палаючу квітку або яка заволоділа
нею, одержувала здатність знати минуле й майбутнє, розуміти мову тварин, птахів
і рослин, бачити й добувати заховані під землею скарби, ставати невидимою. Зірване в купальську ніч листя папороті застосовували як оберіг: його пропускали крізь ланки ланцюжка, який власник
носив на тілі, із упевненістю, що жодна людина не зможе побажати йому зла.
Можливо, і нам слід дотримуватися обрядів та звичаїв
наших пращурів, щоб хоч раз на рік зануритися в містичну ніч, яку так любили
наші предки.
Щоб поглибити свої знання про традиції та народні звичаї пропонуємо ознайомитись з книгами, які є в бібліотеці:
Олекса Воропай «Звичаї нашого народу»
Брати Капранови «Веселих свят!»
Василь Скуратівський «Місяцелік»
Український народний календар
Українське народознавство
Немає коментарів:
Дописати коментар