Символ, що об’єднує

З нагоди Дня Державного Гімну України для другокласників  гімназії-початкової школи №7 імені генерал-полковника Геннадія Воробйова фахівчині бібліотеки провели патріотично-музичну годину «Символ, що об’єднує». 
Бібліотекарка Лариса Кузьмінська розповіла дітям про один із головних символів нашої країни – Державний Гімн. Читачі-учні з цікавістю слухали про історію написання головної пісні держави, її авторів –  Павла Чубинського та Михайла Вербицького. Дізналися, як потрібно поводитися під час його виконання та чому він є важливим для кожного українця.

Під час заходу другокласники активно брали участь у вікторинах: «Що ми знаємо про гімн України?», «Чи знаєш ти Україну?», пригадували цікаві факти про Батьківщину, її символи та традиції, і влучно відповідали на запитання; завзято долучилися до виконання українського славня. Діти ще раз переконалися, що Державний Гімн – не просто пісня, а символ єдності, гордості, сили та любові до Батьківщини. 

СПІВАНЕ СЛОВО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

З нагоди Дня народження невгасимого Світоча, Пророка, Тараса Шевченка на літературно-музичну вітальню «Співане слово Тараса Шевченка» завітали першокурсники ДПТНЗ " Білоцерківський професійний ліцей"  аби насолодитися поезією в поєднанні з музикою, живим виконанням і щирими емоціями.

Бібліотекарки намагалися донести до глядачів, що поезія Кобзаря давно живе у музиці – від класики до року, від хорового співу до репу тому, що вона надзвичайно ритмічна, жива, справжня.

 А допомогли їм в цьому виступи учнів Білоцерківська школа мистецтв #1 імені Юрія Павленка (викладачі Тамара Павленко, Леся Крижешевська, концертмейстери Ірина Дорошенко, Вікторія Фещенко). У їхньому виконанні зворушливо 😍прозвучали 🎤🪗пісні на слова Тараса Шевченка:  «Тече вода з-під явора»,  «Утоптала стежечку через яр», «Нащо мені чорні брови», «Якби мені черевички». 

Слово Шевченка продовжує жити у музиці, у піснях і в серцях людей. Його поезія залишається актуальною і сьогодні, надихаючи нові покоління любити Україну. Черпаймо ж вічно святу воду із щедрої  Тарасової криниці великих творів і насолоджуймося самобутнім, неповторним смаком щирої любові до рідної української землі.💙💛

Знаємо - чекали!

Друзі, знаємо, що чекали! 

Тож, ловіть найновіші новинки, найсвіжіші свіжинки! Тут вам і казкові повісті, і фантастика, і книги для першого читання, і затишні родинні історії ... Обов'язково ознайомтеся з новими пригодами кота Бучика, букомара Бука, динозавра Ого і комарика Дзюбрика! І не забудьте про найвидатніших постатей української історії - їх варто знати!

Хутчіш до бібліотеки! 

 

Місія: здорові зубки

 Фахівчині бібліотеки-філії №1 для дітей завітали до вихованців ЗДО №5 «Сонечко» з пізнавальною годиною здоров’я «Місія: здорові зубки», присвяченою Дню зубної феї.

Бібліотекарка Юлія Волошина розповіла малечі, як правильно доглядати за зубами, чому важливо чистити їх щодня та які продукти допомагають зберегти усмішку здоровою.

Разом із кумедним динозавриком Тишкою маленькі читайлики поринули в захопливу й повчальну історію Таіс Золотковської «Чотири зуби». Казка про дівчинку Лесю допомогла дітям зрозуміти, що зубки люблять турботу, не терплять ледачості й зовсім не хочуть знайомитися з карієсом. 

Особливу зацікавленість у малят викликала книжкова розкладка «Чарівні зубки – здорові звички». Дітлахи із захопленням розглядали книги про гігієну ротової порожнини та веселі історії про зубки, які навчають піклуватися про себе змалку.

На згадку про зустріч вихованці отримали пам’ятку «Бережи свої зубки!», яка стане для них маленьким помічником у щоденному догляді зубів та про важливість корисних звичок. 

Натхненні Лесиним словом

   З нагоди 155-річчя від дня народження Лесі Українки фахівчині бібліотеки-філії №1 для дітей провели для семикласників Білоцерківської гімназії-початкової школи №7 ім. генерал-полковника Геннадія Воробйова літературний сніданок «Нескорене слово Лесі». Зустріч була ліричною й водночас глибокою – такою, як і сама творчість письменниці.
  Бібліотекарки розпочали розмову з непростих, але важливих сторінок життя Лесі Українки. Говорили про її дитинство, про батьків, які прищепили любов до літератури, української мови, народних пісень, обрядовості, виховуючи в глибокій любові до України; про мужність у боротьбі з тяжкою хворобою. Та найбільше – про силу духу. Діти дізналися, що за тендітністю й ліризмом поезії стояла незламна воля, праця й глибока віра в майбутнє України. Слово Лесі Українки – ніжне, але нескорене; тихе, але потужне.

    Ця зустріч стала не просто слуханням, а справжнім зануренням у поезією. Під час гри «Закінчи вірш» семикласники продовжували рядки з відомих творів Лесі Українки. Впізнавані строфи лунали натхненно і поступово до читання приєднувалися навіть ті, хто спочатку вагався.

    Не менш захопливою виявилася літературна вікторина «Правда чи фейк». Діти визначали, які факти з життя письменниці є правдивими, а які – вигаданими. Чи справді вона знала багато мов? Чи писала під псевдонімом? Чи любила музику? Діти активно відповідали, дискутували, дивувалися.

    Окремою сторінкою зустрічі став перегляд відео сучасних пісень на слова Лесі Українки. Поезія, написана понад століття тому, зазвучала по-новому – у сучасних аранжуваннях, але з тим самим глибоким змістом. Усі присутні переконалися: слово Лесі – позачасове. Воно звучить і сьогодні, знаходить відгук у серцях молоді, надихає й підтримує.

    Завершився захід оглядом книг з книжкової виставки «Співачка досвітніх вогнів» та щирими роздумами про те, чому творчість Лесі Українки залишається актуальною. Семикласники говорили про силу, гідність, любов до Батьківщини та віру в себе.

  Літературний сніданок «Нескорене слово Лесі» став не просто заходом до ювілею. Це була зустріч із величчю таланту, з красою української мови та з нескореним духом жінки, яка залишила нам у спадок світло свого слова.

 

Літературно-музична вітальня «Рідна мова - серця мого подих!»

 

З нагоди Міжнародного дня рідної мови відбулося святкове засідання розмовного клубу «Говорімо українською»  , яке об’єднало усіх, хто плекає українське слово, відчуває його мелодійність і безмежну глибину.

 Гостями літературно-музичної вітальні «Рідна мова - серця мого подих!»   стали читачі-учні сьомого та восьмого класів Білоцерківської гімназії слов’янських мов початкової школи №1. Разом пригадали історію виникнення української мови, як формувалася століттями, через які заборони й утиски проходила , але вистояла.

Звісно, не оминули  й теми сьогодення. Згадали про те, якою ціною відстоюється наше право говорити українською, жити у своїй державі, називати себе українцями та  вшанували хвилиною мовчання загиблих письменників на російсько-українській війні.

Діти залюбки брали участь у мовних іграх, активно відповідали на запитання вікторини,  розгадували загадки, змагалися у знанні фразеологізмів, декламували вірші, зачитували  вислови про мову сучасних українських письменників.

Свято прикрасили музичні номери учнів Білоцерківської школи мистецтв №6 дитячих духових оркестрів.

 Інструментальні твори🎻🎼 «Горобина і калина», «Хай буде весна» прозвучали у виконанні бандуристок Ольги та Поліни Сальник, Вікторії Роженко; «Ой, джигуне, джигуне», «Ніч яка місячна» - у виконанні юної🎸 гітаристки Маргарити Бондаренко; «Увиванець» - у виконанні🪗 баяніста Святозара Скорохода.

У вітальні панувало єднання, було зрозуміло, що мова для них -  не сторінка підручника, а частина їхнього сьогодення,  наша історія, наша сила і наше майбутнє!

 

 

Традиції, що оживають

        В книгозбірні відбулося яскраве дійство українських традицій «Ой, прийшов Колодій – веселіться, люди!», на яке завітали юні краєзнавці клубу «Джерельце».

    Бібліотекарка Юлія Волошина провела народознавчу мандрівку, присвячену Колодію – давньому українському святу, що символізує проводи зими та зустріч весни.

    Читачі ознайомилися з книжковою розкладкою «Колодій іде – весну веде!», де була представлена народознавча література про символіку, обрядовість і регіональні особливості святкування.

    А далі  розпочалося найвеселіше! Під веселу музику стартували розважальні  ігри та забави. Діти поділилися на дві команди – «Зима» і «Весна» – та змагалися у жартівливих конкурсах: «Зима проти Весни», «Передай колодку», «Як не з’їм, то понадкушую», «Напиши символи весни», «Збери весну». Із задоволенням водили «Подоляночку», створюючи атмосферу справжніх українських гулянь.

    Веселим сміхом, жартами та добрим гумором проводжали зиму й закликали весну! А завершилися святкові посиденьки традиційним пригощанням варениками, млинцями та пирогами.