Мамо, не плач.
Я повернусь
весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А,
може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач.
Так судилося, ненько,
Вже слово,
матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як
мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не
болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I
люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.
Немає коментарів:
Дописати коментар