Про толерантність на книжковій полиці

    Міжнародний день толерантності — свято, яке відзначається 16 листопада в усьому світі. Наш світ прекрасний своїм розмаїттям. Проте іноді, через нав'язані стереотипи, через власні страхи чи ще з якихось причин, ми можемо це не побачити.  Пропонуємо добірку книжок, які допоможуть  навчитися шукати спільні риси та зацікавлення в однолітках. Зрозуміти, що для того, щоб будувати дружні відносити, неважливо який або яка ти, важливо лише бажання дружити.

   Якщо ви хочете стати вихованими, чемними, ввічливими, добрими, делікатними, благородними, зрештою, толерантними – скористайтесь “Абеткою моральності”.

 Мовчун А.І. Абетка моральності : що в характері твоїм? / А.І.Мовчун, А.В.Мовчун. – К. : Навчальна книга, 2004. – 271 с.

    Даний збірничок складається із уривків та невеликих художніх творів, публіцистичних матеріалів, головна тема яких – осмислення людської солідарності, толерантності, порозуміння. Сюди входять: уривок із повісті Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький принц”, фрагмент із щоденника Анни Франк, фрагмент із Пастирського послання “Не убий!”Андрея Шептицького, “Дивний кіт” та “Одна сторінка у моєму шкільному житті” Василя  Ярошенка та багато інших цікавих творів, які допоможуть знайти відповіді на багато непростих життєвих ситуацій.

      Повага та толерантність в книгах для дітей дуже важливі. Книга “Рі(з)дні люди” Тані Стус і Марти Кошулінської описує толерантність у широкому розумінні.

   Ми різнимося великою кількістю рис та особливостей: починаючи від статі, віку, кольору шкіри та закінчуючи темпераментом, характером та звичками.  Книга “Рі(з)дні люди” навчає бути терпимими до таких самих, але інших людей. Завдяки вмілим ілюстраціям Марти Кошулінської та контурам різних людей ми можемо уявити себе на місці цих інших людей і стати трохи ближчими до них, зрозуміти та полюбити.

   Толерантність буває різною, а нам слід навчати своїх дітей кожному її виду. Приклади терпимості знаходимо в книжках про інклюзивність.

 “Зайчик-нестрибайчик та його смілива мама” Оксани Драчковської – історія про одного особливого зайчика, який не може ходити та стрибати.

     У Зайчика з’являється зручний візочок і він починає ходити до школи разом з іншими дітками. Книга “Зайчик-нестрибайчик та його смілива мама” навчає сприймати та розуміти особливих діток, не боятися допомагати їм та товаришувати з ними.

    Толерантність у казках завжди постає в алегоричній формі, оскільки в такий спосіб дітки найкраще розуміють складний світ взаємодії з іншими людьми. Дуже незвичайна казка “Як зрозуміти козу” від Тараса Прохаська закликає “зрозуміти козу”, тобто побачити світ очима іншої істоти.

   Кроти, білки, зайці, лисиці, вовки – цілком звичні казкові герої. А як щодо острову кіз, які розмовляють іншою, ніж лісові мешканці, мовою? Казка ставить дорослі запитання про інших людей, яких, на перший погляд, неможливо зрозуміти, проте якщо трохи постаратися, то все можливо!