17 травня 2024 р.

Інформаційна година «Не стерти з пам’яті народу»

 


18 травня, починаючи з 1994-го року, в Україні відзначається День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, яка сталася 18-20 травня 1944-го року. У цей травневий день щорічно вся Україна вшановує пам'ять злочину=геноциду. Кримські татари у своїй історії пережили багато горя.

Напередодні фахівчині бібліотеки-філії №1 для дітей провели інформаційну годину «Не стерти з пам’яті народу» для користувачів - шестикласників Білоцерківської гімназії слов’янських мов - початкової школи №1 (класний керівник Ніна Забуга, бібліотекар Людмила Шабанова), запросивши сім’ю ВПО з Чорнобаївки Херсонської області Зорє Ганієвої.

Захід розпочався переглядом відеофільму «Відео - Уроки історії. Депортація кримських татар», в якому історик Олександр Алфьоров правдиво розповів про операцію з депортації кримських татар, в результаті якої було виселено понад 200000 осіб і яка мала катастрофічні наслідки для народу в місцях заслання. Промовистою ілюстрацією цього лиха є спогади тих, хто вижив, та нечисленні фотографії, що дбайливо зберігалися депортованими родинами.

 Зорє Ганієва, кримська татарка, поділилася спогадами про страждання власної родини, пригадала, що бабусі було 15 років, коли їх вивезли в Узбекистан, а мамі було 9 років, коли повернулися назад до Криму. Оповіді пані Зорє не залишили байдужими нікого, дітлахи погортали підручники за перший та другий класи кримськотатарською мовою, котрі гостя принесла з собою, і пройнялися бентежними подіями депортації. 

Одягнені в народному однострої доньки Дінара і Даміра Зорє Ганієвої, продекламували вірші кримськотатарською мовою в перекладі на українську, у відповідь діти привітали гостей літературною композицією про Крим, висловивши сподівання на звільнення його від росіянської окупації. І мамі, і донькам , довелося під час невимушеного спілкування відповідати на безліч дитячих питань про сімейний уклад, релігію , традиції. Олена Крищенко провела огляд літератури про Крим, зупинившись детальніше на романі Анастасії Левкової «За перекопом є земля» .

 Вона зауважила, що книги, мовчазні свідки нелюдяності, а цей роман - етнографічний, це свого роду занурення у складний світ людських взаємин між кримськими татарами, українцями та росіянами на півострові, демонстрація того, як політична турбулентність віддзеркалювалась на буденному житті місцевих. Сьогодні півострів став фактично військовим майданчиком, з якого росія обстрілює Україну. Подякувавши сім’ї Ганієвих за теплу зустріч, користувачі-учні висловили сподівання, що Крим таки буде українським і, дякуючи ЗСУ, Перемога не за горами. Слава Україні! Героям слава!

 

 

 

 

 

Немає коментарів:

Дописати коментар