Біла Церква в житті й творчості відомих письменників

Біла Церква- місто, яке розкинулося на березі річки Рось, що несе свої води до Дніпра. Багато туристів приїжджають до Білої Церкви, щоб побачити місто, помилуватись його краєвидами, ознайомитись із пам`ятками архітектури далекого минулого . « Серед Білої Церкви такий здоровецький пляц”, а на ньому возів, бричок з різним крамом: ось “магазини готової одежі” для мужиків та селянок; “рушники, поцяцьковані червоними й синіми смугами”; а “яка сила кавунів, динь, груш на цьому майдані”; “на возах і попід возами лежать позв`язувані молоді качки, гуси, кури”; а ось зовсім небуденно “гуде органчик і співа приємний тенор» так описував місто Іван Нечуй - Левицький  у нарисі “Роковий український  ярмарок»… 

Саме тут, на білоцерківському ярмарку письменник спілкувався з представниками багатонаціонального населення нашого міста – українцями, євреями, поляками. Івана Семеновича цікавили діалекти і говірки українців з різних областей, які приїжджали ярмаркувати до нашого міста. Зібрані перлини української розмовної мови письменник подавав до словника Бориса Грінченка.  Тарас Шевченко, описував перебування

в Білій Церкві в повісті " Прогулка с удовольствием и не без морали". 

Біла Церква завжди приваблювала знаменитих людей- Олександр Пушкін, Костянтин Паустовський, Іван Нечуй-Левицький, Шолом-Алейхем, Юрій Смолич, Олесь Гончар, Борис Ямпольський, Микола Олійник, Володимир Вінграновський, Петро Орач, Микола Сом, Ярослав Стельмах, Пантелеймон Куліш (оглянув Білу Церкву під час подорожі), тощо. Багато літературних розвідок ведеться в напрямі пошуків перебування інших письменників,зокрема зарубіжних, у Білій Церкві. Пантелеймон Куліш (оглянув Білу Церкву під час подорожі),

Одним із перших представників світового літературного письменства, який відвідав місто, був Олександр Пушкін. В одному з подорожних листів, виданому поету, вказано і станцію "Біла Церква".  Відомо, у десятих числах лютого 1821 року Олександр Пушкін проїздив через Білу Церкву, відвідав парк Браницьких, який вразив письменника своєю первозданною красою і незайманістю.

Вважають, що вступ до поеми "Полтава" – це результат саме цієї поїздки, а такі рядки з відомого твору стали поетичним образом  стародавнього міста. Григорій Державін (склав кілька віршованих написів для паркових та міських будівель)

Цікавим є матеріал про перебування у місті знаменитого російського письменника Миколи Лєскова. У 4 главі своєї повісті "Жидівська кувирколегія" Микола Лєсков так описує Білу Церкву: "Жизнь  в  Белой  Церкви,  можно сказать, была и хорошая, и прескверная. Виден  палац  Браницких  и  их  роскошный  парк  –  Александрия.  Река  тоже прекрасная и чистая, Рось, которая свежит одним своим приятным названием, не говоря  уже  об  её  прозрачных  водах.  Воды эти текут среди таких берегов, которыми  вволю  налюбоваться  нельзя..."

Одна зі славних сторінок історії міста Білої Церкви пов'язана з перебуванням у місті в 1880-1887 роках великого єврейського письменника Шолом-Алейхема. Вперше Шолом-Алейхем приїхав до цього міста влітку 1880 року як секретар місцевого адвоката Мойсея Епельбаума. Звісно, тоді ніхто й гадки не мав, що в будинку цього представника білоцерківської еліти на Бердичівській вулиці, 22 (нині вулиця Богдана Хмельницького) замешкав скромний юнак - Соломон Наумович Рабінович, в майбутньому – безсмертний гуморист Шолом-Алейхем .

Шолом-Алейхем завжди жив турботами й болями народу, активно виступав за відкриття у місті ремісничого училища для бідних єврейських дітей, створення курсів для навчання грамоти, благодійних фондів допомоги бідним і хворим.

Будинок на Клубній вулиці (нині Леся Курбаса), де жив Шолом-Алейхем, був місцем паломництва не лише любителів літератури – сюди йшли за порадою і підтримкою, за добрим словом і практичною допомогою.

Під час одного з таких приїздів Шолом-Алейхем познайомився з видатним українським письменником Іваном Нечуєм-Левицьким. У місті над Россю Шолом-Алейхем зустрівся і з видатним українським композитором Миколою Лисенком. Багато  важливих періодів пов’язані з Україною і в житті Костянтина Паустовського . Найяскравішим спомином Костянтина Георгійовича були роки дитинства, коли батьки привозили його з Києва до дідуся та бабусі на острів річки Рось, що за двадцять верст від Білої Церкви, де було помістя Паустовських-Сагайдачних. Через багато років у своєму нарисі "Біла Церква" уже відомий співець, романтик, поет у прозі писав: "Біла Церква – старовинне місто, колишня столиця українських гетьманів. Поблизу міста розкинулись прекрасні олександрійські сади, які належали колись графині Браницькій – дочці Катерини ІІ. У цих садах бували Пушкін і Міцкевич. Ці сади справляли враження казки... Як уже згадувалося, у Білій Церкві і в парку "Олександрія" побував і Адам Міцкевич, польський письменник, який подорожував до Криму за тим самим подорожнім листом, що і Олександр Пушкін. Цікавим є той факт, що через наше місто проїздив і французький письменник Оноре де Бальзак.

Література, про яку йдеться в літературній мандрівці, є в бібліотеці і чекає на свого читача.