До Дня Хрещення Русі

    До Дня Хрещення Русі, який в цьому році збігається зі святкуванням тисячоліття духовно-культурних зв'язків Київської Русі та Святої Гори Афон, в бібліотеці №1 для дітей проведено  годину духовності "Афонська спадщина важлива складова української національної духовної культури і традицій" для вихованців ЦСПРД "Злагода".

      Провідний бібліотекар Валентина Ткачук розповіла дітям про засновника Києво-Печерської лаври святого  Антонія, котрий у  юні роки  відчув потяг до вищого духовного життя і наважився йти на Афон. В одній з обителей Афона він прийняв постриг і почав усамітнене життя в печері біля цього монастиря, яку й  досі показують.         

 

 Коли Антоній здобув у своїх подвигах духовну досвідченість, ігумен дав йому послух, щоб він йшов на Русь . Коли преподобний Антоній прийшов до Києва, тут було вже декілька монастирів, заснованих за бажанням князів греками. Але святий Антоній не обрав жодного з них, оселився в двосажневій печері, викопаній пресвітером Іларіоном. Це було в 1051 році. Тут святий Антоній продовжував подвиги суворого чернечого життя, якими славився на Афоні: їжею його були чорний хліб через день і вода в дуже помірній кількості. Незабаром слава про нього рознеслася не лише по Києву, але і по інших руських містах. Багато хто приходив до нього за духовною порадою і благословенням. Коли число сподвижників преподобного Антонія зросло до 12, він віддалився на сусідню гору, вирив собі тут печеру і став трудитися в затворі.

      Заснована преподобним Антонієм  Києво-печерська обитель зробилася зразком для інших монастирів і мала велике значення для розвитку Української церкви.  З її стін виходили знамениті архіпастирі, ревні проповідники віри і чудові письменники.  Істинна побожність ченців Печерського монастиря, які зберігали суворий дух чернечого життя Антонія, здобула загальну пошану, і він, як найстаріший український монастир, став називатися лаврою. Багато довелося лаврі перетерпіти різних негараздів, але, занепадаючи з зовнішнього боку, вона знову відновлювалась і процвітала духовно, будучи фортецею православ'я в тяжкі часи боротьби за православну віру. Нині Свято-Успенська Києво-Печерська лавра — одна з найбільших православних святинь України, монастир Української православної церкви зі статусом лаври. . В Ближніх і Дальніх печерах лаври покояться нетлінні мощі святих отців Києво-Печерських. Нині монастирське життя зосереджене на території Нижньої Лаври. На території Верхньої Лаври діє музейний комплекс  "Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник"

Годину духовності було  продовжено онлайн  переглядом  фотовиставки, присвяченої  історії Святої Гори Афон, яка відбулася 24 липня в Києво-Печерській Лаврі. Діти побачили   унікальні фотографії Святої Гори.   Також діти ознайомились з  книгами про  історію Хрещення Русі, які є у  бібліотечному фонді.