ВІТАЄМО З ДНЕМ ЗНАНЬ!

СВЯТО СПАСА СВЯТКУЄМО, РАДІСТЬ ДІТЯМ ДАРУЄМО

З нової пшениці ми хліб спечемо,

З ближнього лісу з собою принесемо

Стиглих горіхів повні жмені,

Гей, збирайтеся до свята, гості!

На стіл ми і хліб, і горіхи поставимо,

З Горіховим Спасом людей всіх привітаємо!

У народі Третій Спас (Горіховий) називають ще "Спасом на полотні", або "Полотняним спасом" тому, що в цей день проходили ярмарки, на яких було прийнято торгувати полотнами.У день Третього Спаса, або близько нього, селяни сіяли озиме жито.

Так, як до цього часу достигають горіхи, починався  їх збір, селяни прозвали Третій Спас – Горіховим.

 На народознавче перевесло “Третій Спас хліба припас“  до бібліотеки завітали вихованці ЦСДРП “Злагода“.

         

 Бібліотекарі розповідали дітям про історію свята,його традиції і прикмети. Малята декламували вірші, розгадували загадки та дивилися мультфільми.

ПЕРЕМОГА ЧИТАЧКИ ХРИСТІ ДЕГТЯРЕНКО

25 серпня у Національній бібліотеці України для дітей відбулося урочисте  вручення премій конкурсу дитячої творчості «Мрії про Україну: дитячий погляд», що проводився на виконання Указу Президента України № 675/2015 від 03.12.2015 «Про відзначення 25-ї річниці незалежності України».

Конкурс проходив з 1 березня по 24 липня 2016 р. у трьох номінаціях: «Малюнок», «Проза» та «Поезія», і у ньому взяло участь майже 3 тис. дітей віком від 10 до 16 років з усіх областей України. На ІІ тур до Національної бібліотеки України для дітей надійшло 346 конкурсних робіт. Особливою гордістю наповнюється серце, бо серед них і робота нашої читачки (бібліотеки №1 для дітей )Христини Дегтяренко.

Нагороди вручали представник «Фонду Миколи Томенка «Рідна країна» Олександр Федоренко, директор НБУ для дітей Алла Гордієнко та журі конкурсу: письменниця Марія Морозенко; українська поетеса, прозаїк, перекладач, літературний редактор Галина Кирпа; координатор проекту ілюстраторів «Pictoric», художниця Олена Старанчук.

У номінації “Поетичний твір“ у віковій категорії 10-12 років 1 місце здобула Дегтяренко Христина. 

 Вручаючи нагороду (Диплом переможця всеукраїнського конкурсу дитячої творчості “Мрії про Україну: дитячий погляд“) пані Галина просила передати дівчинці (вона, на жаль, не змогла бути на церемонії), що у неї справжній талант. Алла Гордієнко (директор НБУ для дітей) повідомила, що роботи переможців будуть надруковані у журналі “Бібліотека у форматі Д“, а вірш Христі у видавництві “Лілея“ .

Ми щиро раді і пишаємося Христинкою, вітаємо з перемогою і зичимо, щоб вона стала першою зіркою у справжньому літературному зорепаді!

ДЕНЬ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА УКРАЇНИ

Вулична промоція “Прапор свій здіймаєм гордо“

  Розвіває вітерець Український прапорець у моїй руці!

 

 Я підношу із любов’ю прапор ніжнокольоровий!

                            

Перша персональна виставка Марії Клименко у бібліотеці

Напередодні Дня незалежності України

в бібліотеці відбулося відкриття 

персональної виставки Марії Клименко, вихованки зразкової студії петриківського розпису “Азалія“.

   Виставка декоративно-ужиткового мистецтва вразила усіх кількістю виробів, розмаїттям представлених жанрів, високою майстерністю виконаних робіт. Декоративні панно палахкотять чудовими ,літніми квітами,повсякденне кухонне начиння оживає від петриківського розпису, ікони та сорочки вишиті бісером, різноманітні прикраси та аксесуари.

Валентина Шлапацька, завідувачка бібліотекою, відкриваючи виставку наголосила, що творчість – це світ навколо нас, це краса, що оточує людину з перших хвилин її земного буття, хвилює і бентежить людську душу, намагається запалити бажанням до творення чогось нового, бо прекрасне завжди народжується в праці. Ця виставка тому підтвердження.

«Діяльність має бути моя, захоплювати мене, виходити із душі моєї» - сказала сама майстриня на завершення. Не лякайтеся пробувати щось робити, -звернулася вона до вихованців “Злагоди», і все у вас вийде.

Всіх бажаючих запрошуємо відвідати виставку в бібліотеці №1 для дітей, 

вул. Богдана Хмельницького 13.

СВЯТО СПАСА СВЯТКУЄМО, РАДІСТЬ ДІТЯМ ДАРУЄМО

Напередодні свята Яблуневого Спаса нашу бібліотеку відвідали діти з літнього табору «Альтернатива» - разом з вихователькою Анастасією Семиганенко.  

Валентина Ткачук провела екскурсію на абонементі, ознайомила дітей  з кращими книгами про рослинний  світ та традиції українського народу. 

Бібліотекар Лариса Кузьмінська провела вікторину про  народні традиції, а діти охоче розповіли, як вони святкували народні свята цього літа. На завершення зустрічі всі подивились мультфільм «Ходить гарбуз по городу».

ЦІЛЮЩІ КВІТИ - ЗДОРОВ`Я ДІТЯМ

На розмову про лікарські рослини  читачів бібліотеки запросили у «Зелену планети Наталії Земної» .  Діти смакували чаї  з духмяного букету, слухали розповідь  Про лікарські рослини , які дарують нам красу та здоров’я, і тим самим приносять до оселі радість і щастя - м’яту, материнку, ромашку, волошку, шавлію, руту, калину.  Cекрети фіточаїв  розкрила  завідуюча  здравницею «Зелена планета Земної» Аліна Пастовенська.  

На фото: сім`я Подлужних, сім`я Дегтяренків Христя, Павлова Ангеліна

Домашнє фітопечиво  у формі квітів і тварин  сподобалось мамам і дітям.


На фото:Павлова Ангеліна

Літературна гра «Вірю – не вірю!»

Переглянули фільм  за казкою Івана Франка  і  погрались !

  Гуртом весело відповідати на запитання:

-Чи вірите ви, що «Фарбований лис» – це народна казка? (Ні, це літературна казка. Її автор – І.Франко).

-Чи вірите ви, що  небачений звір Остромисл стає царем звірів?

 -Чи вірите ви, що  що є вірною так звана Правда Фарбованого Лиса «Хто був дужчий, той ліпший, а хто слабший, той ніколи не виграв справи!»?

-Чи вірите ви, що  Лис Микита був добрим царем, справедливим і м’якосердним?

-Чи вірите ви, що  звірі провчили  брехуна і ошуканця?

-Чи вірите ви, що  хто повірить фальшивому приятелеві і дасть йому добре одуритися; коли який драбуга отуманить нас, обідре, оббреше і ми робимося хоть дрібку мудрішими по шкоді, то говоримо: «Е, я то давно знав! Я на нім пізнався, як на фарбованім Лисі».

-Чи вірите ви, що  казка Івана Франка "Фарбований лис" вчить ніколи не обманювати, бо все таємне і приховане завжди з'ясовується?

Цікаві факти про Івана Франка дітям

Чи відомо Вам, що Іван Франко добре знав 14 мов, а перекладав із 48, навіть зі східних?  Серед перекладів Івана Франка – біблійна “Книга Буття”. Досі це найбільш точний переклад цієї частини Біблії українською мовою.
Улюбленою стравою  письменника  були присмажені гриби з молодою картоплею. 
 А казки з’явилися у творчості Івана Яковича саме тоді, коли письменник став батьком.
 Ось про такі цікаві факти розповіла провідний бібліотекар Олена Андріївна  дітям з ЦСПРД «Злагода» перед продовженням  перегляду фільму
«Лис Микита»

Лис Микита повернувся!

     Літературне  дежа-вю у парку культури і відпочинку  ім.Шевченка для дітей та батьків.

ФЛЕШБУК «Пам'ятайте, мої други, ширіть скрізь і все Правду і ніщо більше як Правду»

 Запрошуємо  в бібліотеку на заходи
 присвячені160-річчю від дня народження Івана Франка з переглядом фільмів за творами ювіляра.
   Для молоді кінця ХІХ століття
 Іван Франко - культовий письменник,
 автор перших детективних романів і  модерністських віршів українською,
 ерудит, що знає 14 мов і перекладає сучасну  літературу.
 Саме з вуст Франка 1 липня 1893 року в  Дзеркальному залі Віденського університету  вперше звучить українська мова. 
  Для молодих більше немає авторитетів, і лише до слова Франка - дослуховуються. Вічний революціонер. Що ж - цей образ підходить Франкові. Але лише як один з багатьох, що складають його постать. От тільки радянські біографи забули сказати, що революцію Франко розумів не так, як вчила партія. Не всесвітня різанина, а нові ідеї, що змінюють долю цілого народу - от що таке революція, писав Франко-соціаліст в одному з листів.
Джинси і вишиванка, або, у випадку з Франком - костюм і вишиванка - таким поєднанням сьогодні нікого не здивуєш. Натомість, сто років тому подібна еклектика в одних викликала здивування, в інших - обурення, у третіх - сміх. Але ще за франкового життя за його прикладом тисячі молодих українців одягнуть під костюм вишивану сорочку. А самобутність народної культури поєднають з європейською модерністю.

  "Народе мій, замучений, розбитий, мов паралітик той на роздорожжю" - сто років минуло, відколи написані ці слова. А ми все ще не знаємо, хто ми і куди ідемо. Ми все ще поділені, в нас різні герої, різне бачення власної історії. Ми всі вже називаємо себе українцями. Але досі не завжди розуміємо, що це означає – бути українцем. Ми все ще шукаємо відповіді на питання, на яке  Іван Франко відповів. У своєму листі до молоді, до нащадків, до нас з вами він писав: “Ми мусимо навчитися чути себе українцями - не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіціальних кордонів".

Знайти літературу та взяти її додому ви можете в нашій бібліотеці за адресою:
вул.Богдана Хмельницького, 13 (довідки за тел. 5-25-23).

110 років Памелі Треверс, авторці казки "Мері Поппінс"

Східний вітер приніс до бібліотеки загадкову няньку,

 яка ніколи, нікому, нічого не пояснює. 
Під час літературного  розслідування,
 дітки  молодшої групи  ЦСПРД "Злагода" 
 зробили висновок,
 що  твердження довершеної леді:
 -Я зможу все, що завгодно й навіть більше,  коли схочу, - є достовірним і правдивим!

Чому наше майбутнє залежить від читання?

     

Видатний англійський письменник Ніл Гейман прочитав лекцію про користь читання. Основні його тези це:

Найпростіший спосіб виховати грамотних дітей — навчити їх читати і показати, що читання може бути приємною розвагою. Не існує поганих авторів для дітей, діти самі знаходять потрібні їм історії. Давно відомі дорослим прописні істини діти відкривають для себе вперше.

Художня література відкриває залежність від читання: змушує дізнаватися нові слова, інакше мислити, продовжувати рух уперед, виявляти насолоду в читанні.

Бібліотеки — це свобода (читати, спілкуватися), освіта, дозвілля, сховок і доступ до інформації. Будь-яка інформація має ціну, а правильна інформація є безцінною. Тому критичною є навігація у царині інформації. І, на мою думку, бібліотеки є воротами в майбутнє.

Слід читати вголос дітям, читати те, що їх тішить, читати історії, від яких ми самі вже втомилися, говорити різноголоссям і не припиняти читати навіть тоді, коли діти самі навчилися. Адже це миті єднання, час поза телефонами та ТБ, поза спокусами світу. Айнштайн на питання як зробити дітей розумнішими відповів: «Читайте їм казки, а якщо хочете, щоб вони були ще розумнішими, читайте їм ще більше казок».

          Слід користуватися мовою — дізнаватися сенс нових слів, застосовувати їх, говорити зрозуміло, те, що маємо на увазі. Жива мова вчить, що значення і вимова слів можуть змінюватися. Правда полягає в тому, що особистості знову і знову змінюють світ, створюють майбутнє, уявляючи, що речі можуть бути іншими. Озирніться – все, що ви бачите навколо себе, було колись кимось придумане. Хай запрацюють ваші уява і мрія.

Читати статтю