31 березня 2021 р.

1 КВІТНЯ - ДЕНЬ СМІХУ!

 Звичай веселитися, жартувати й обманювати один одного саме 1 квітня існує в багатьох країнах. Хтось  1 квітня називає « Днем сміху», хтось – «Днем дурня». Італійці 1 квітня називають «Днем дурнів», шотландці – «Днем зозуль», а японці – «Днем ляльок». В Україні «День сміху» теж користується величезною популярністю. І якщо Ви, дорогі читачі, не проти пожартувати не тільки над кимось, а й навіть над собою, то пропонуємо вашій увазі виставку одного жанру „Найсмішніші дитячі письменники-краяни". На виставці представлені збірки знаних гумористів-краян: Леоніда Гажали, Володимира Дідківського та Віктора Євтушенка, які навіть найсерйозніших заставлять посміхнутися.

Будьте оптимістами, завжди майте при собі посмішку та „смійтеся собі на радість - песимістам всім на заздрість". Загалом веселіться!!! Бо, як стверджував Чарлі Чаплін, "Найбільш втрачений день у житті - день, коли ми не сміємося".

30 березня 2021 р.

Письменниця з" пригодницькою жилкою"!

 

Письменниця, художниця і викладачка Марина Павленко сьогодні іменинниця, з чим ми її, вдячні читачі та поціновувачі творчості, щиро вітаємо! Коли дивишся на цю жінку,  зауважуєш її промовисту південну вроду, то перше слово, яке спадає на думку, – квітуча. Жінка-розквіт, жінка-весна… і не має значення, скільки їй – учора, сьогодні чи завтра – років: такі жінки не бояться календаря, вони в будь-якому віці зберігатимуть і дитячу безпосередню щирість, і підліткове кокетство, і романтичність юності. Либонь, саме тому твори уманської письменниці Марини ПАВЛЕНКО не залишають байдужими читачів усіх вікових категорій: вона легко вхоплює пригодницьку жилку, цікаву дітлахам, і глибинно зворушує літніх, коли правдиво й емоційно розповідає історії людських життів, де-не-де приперчуючи драматичні фабули живим українським гуморцем. Член національної спілки письменників України. Автор збірок поезій: «Бузкові зошити» (1997), «Час-папороть», «Душа осики», романів для підлітків «Русалонька із 7-В…», книги казок «Півтора бажання (Казки старої Ялосоветиної скрині)», повістей-казок «Домовичок з палітрою», «Домовичок повертається», повістей «Миколчині історії», «Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів?». Як художниця, Марина Павленко проілюструвала чимало збірок (у т.ч. й власні). Як художник-ілюстратор Марина Павленка стала відома завдяки оформленню видань своїх поетичних творів: «Чар-папороть» (2002 р.), «Душа осики» (2006 р.). За монографію «Тичининська формула українського патріотизму» Марина Степанівна Павленко удостоєна літературної премії «Благовіст». За посиланнями матимете змогу прослухати аудіокниги авторки:

 https://www.youtube.com/watch?v=Xgb8CzDBBmo  «Русалонька із 7 «В»

 та https://www.youtube.com/watch?v=kaSCtuEQQBI  «Миколчині історії».А згодом чекаємо на вас у бібліотеці, бо ці книги вивчаються за шкільною програмою!

29 березня 2021 р.

МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА - ЮВІЛЯРКА!

 

Марійка Підгірянка, сьогодні ювілярка - 140 років від Дня народження!Село Білі Ослави — колиска поетеси-ювілярки Марійки Підгірянки.
 Тут засвітилася її зоря на блакитному небі України, над Карпатськими горами 29 березня 1881 року. 
Справжнє ім'я справді народної поетеси і вчительки — Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська. 
Твори, які вона писала переважно для дітей, щирі, ніжні, талановиті. І справді, поезія Марійки Підгірянки — як кришталева вода з гірського джерела, що втамовує спрагу дітям і дорослим. Відомий поет Дмитро Павличко сказав, що слово поетеси Марійки Підгірянки серед чесних людей не пропаде ніколи. Творчість поетеси із Карпатських гір — це справжня материнська енциклопедія, на якій виховувалися і виховуються  дотепер цілі покоління. 

Поетичний доробок полонинської квітки Марійки Підгірянки   веселково прикрашає фонд бібліотеки: «Розповім вам казку, байку», «Гарний Мурко мій маленький», «Безкінечні казочки», «Учись, маленький», та окремі твори у хрестоматіях та збірках для дітей.

Хто зацікавиться, після карантинних обмежень зможе насолодитися творчістю ювілярки, її вірші ніжні і легкі, часто нагадують українські народні пісні.



26 березня 2021 р.

ОЛЕКСАНДРУ ГАВРОШУ - 50 !

 Як приємно у Всеукраїнський тиждень дитячого читання вітати авторів, які пишуть цікавенні книги для дітей. Сьогодні величаємо   Олександра Гавроша, народженого 26 березня 1971 року в Ужгороді.

 Ювіляр узяв собі за мету — повертати забуті речі й говорити про те, про що інші переважно мовчать чи й узагалі не знають, активно впроваджує в українську літературу закарпатські теми й популяризує народних героїв. Закінчив факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка.
 Друкується в закарпатських та всеукраїнських ЗМІ. Фрілансер. Має понад тисячу публікацій у пресі. Член Асоціації українських письменників та Національної спілки письменників України. 
Твори його дуже стислі, без зайвих словесних потоків, а головне - швидко читаються! Одна з найвідоміших  повістей  пана Олександра, яку вивчають в школі - «Неймовірні пригоди Івана Сили».
Пригодницька повість письменника розповідає про яскраві пригоди неперевершеного гірського силача Івана Сили. Прототипом головного героя повісті став легендарний закарпатський богатир Іван Фірцак, який виборов звання чемпіона Чехословаччини та Європи з кількох видів спорту і об’їздив півсвіту, виступаючи в цирку, де здобув чимало яскравих перемог. 2013 року на основі цієї повісті було знято перший в третьому тисячолітті український дитячий фільм «Іван Сила». Хай здоровиться і легко пишеться ювіляру Многії Літа! В бібліотеці є книги автора, але поки що ми не працюємо через карантинні обмеження, то пропонуємо

 за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=YJuUKZMj6W8  насолодитися аудіокнигою «Неймовірні пригоди Івана Сили».

25 березня 2021 р.

Всеукраїнська акція "Книга єднає країну"

 

23 березня стартувала Всеукраїнська акція «Книга єднає країну!» з нагоди Всеукраїнського тижня дитячого читання – 2021. І так співпало, що саме сьогодні, 25 березня, проводиться День читання Толкіна. Свято організоване Толкіенскім суспільством в 2003 році. Ці березневі заходи  третьої декади, в тиждень місяця мають традиційний щорічний характер.

Джона Роналда Руела Толкіна недарма називають батьком сучасного фентезі Свято організоване Толкіенскім суспільством в 2003 році. Ці березневі заходи  третьої декади, в тиждень місяця мають традиційний щорічний характер.

 Легендарний англійський письменник витворив власну міфологію на сторінках книжок й став одним із основоположників цього жанру фантастики.

 Усесвітню знаменитість Джон Толкін здобув завдяки роману «Володар перснів». Твори письменника, поета, філолога та мовознавця належать до одних із найпопулярніших за всю історію літератури. Бестселерами стають не лише книжки Толкіна, а й зняті за його творами фільми. Ми маємо книги і радо запропонуємо кожному читачеві, хто забажає прочитати їх, але на жаль після карантину. А поки що скористайтеся аудіоказкою "Гобіт, або Мандрівка за Імлисті гори" за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=vSbhD2yrGS4

19 березня 2021 р.

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ БІЛОЇ ЦЕРКВИ


Біла Церква – важливий індустріальний центр Київщини.

На жаль, промислові підприємства і транспорт є найбільшими забруднювачами навколишнього середовища.Тому  «Екологічні проблеми Білої Церкви» -  саме таку назву мав день бібліографії, який відбувся в бібліотеці-філії №1для дітей. На абонементі оформлено книжкову полицю, на якій представлено літературу про екологічний стан міста. 

Користувачі можуть ознайомитися з екологічними проблемами Білої Церкви, а також долучитися до акцій із захисту довкілля: «Україна без сміття» , «Чистий берег» та  інших. Тож запрошуємо до бібліотеки юних читачів та їхніх батьків, література дуже змістовна і корисна. 

Дізнайтеся, що можете зробити особисто ви для збереження природи міста, адже чисте довкілля - це здоров’я і щасливе життя нинішнього і майбутніх поколінь. 

14 березня 2021 р.

Народознача година

 


Україна - це земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки і повинні жити наші діти! Не просто жити, знати історію, а бути щасливими! За церковним календарем день преподобної мучениці Євдокії припадає на 14 березня. Явдохи офіційно утверджували перший день весни. Селяни ретельно стежили за повадками тварин у цей день. Вважалося, що в підобідню, коли пригріє сонце, має обов'язково прокинутися степовий байбак, вилізти з нірки й тричі просвистіти, а потім лягти на другий бік аж до Благовіщення (натомість ховрашок лишень перевернеться в кубельці). Отож люди виходили в поле, особливо в степовій Україні, щоб почути той посвист. Наступною ознакою приходу весни вважалися пісенні трелі вівсянки. Якщо хтось почув її голос, то намагався сповістити сусідів, що чув поклик: «Діду, діду, сій ячмінь». З цього часу вже готували збіжжя для ярої сівби. Але найкращим благовісником все-таки були ластівки, що приносили на своїх прудких крилах весняне тепло. Цих пташок у селах вельми любили й шанували, вважаючи божими охоронцями осель.

Яку ж погоду віщує Явдоха?

Як вода капає зі стріх, то ще довго буде холодно.

Який вітер на Явдохи, такий буде і до Покрови.

Якщо на Явдохи вітер теплий — на мокре, вітер з півночі — на холодне, крутитиме млини — так крутитиме снопи в полі; якщо повіє із заходу, то добре ловитиметься риба, а коли зі сходу — роїтимуться бджоли, з півдня — врожайний рік на хліб.

Повний місяць з дощем — бути мокрому літові.

Якщо ранок ясний — сій ранню пшеницю, в обід ясно — розраховуй на пізній засів.

Якщо день сонячний — вродить пшениця, а похмурий — просо і гречка.

Якщо біля порога калюжі води, то пасічники купатимуться в меду.

З днем преподобної мучениці Євдокії пов'язано і чимало влучних прислів'їв:

«Явдоха з водою, а Юрій з травою», «Євдокія красна, то й весна красна»,

«На Явдохи води по боки», «Прийшли Євдокії — дядькові затії: плуга чинити, борону точити», «У Явдохи сила — весь поділ замочила»,

«Якщо курка на Явдоху нап’ється, то на Юра вівця напасеться».

Як бачимо, з весняною Явдохою пов'язано чи не найбільше народних завбачень та спостережень. Це цілком природно, адже «Один день весни цілий рік годує», а «Яка Явдоха, таке й літо».

Про всі ці прикмети можна прочитати в книзі Василя Скуратівського « Дідух. Свята українського народу». Ілюстрації та художнє оформлення О. Коваля, Н. Коваль. Київ, «Освіта», 1995 рік, стор. 67 – 69. Книга є в бібліотеці, то ж гайда за народознавчими знаннями, бо окрім цієї книги є іще його твори! Які? А запитуйте в бібліотекарів, вони вам розкажуть!