25 червня 2020 р.

28 ЧЕРВНЯ - День Конституції України

Про «Основний Закон» є книги, з якими хочемо познайомити вас, любі наші користувачі. 
22 серпня 2011 року у Києві була презентована перша мініатюрна Конституція України, Конституція в мініатюрі розміром 21х32 мм має 160 сторінок, на яких вручну були написані близько 9,5 тис. букв. Кожна з цих літер має розмір не більше 1 мм. 
Текст книги написаний індійською тушшю. Сама ж мініатюра виконана зі спеціальної тонкого паперу. Міні-Конституція знаходиться в чохлі з зображенням герба. На створення мініатюри було витрачено близько 2 місяців. Мініатюра була передана в Музей книги і друкарства.
Чи знаєш ти, любий читачу, що таке Конституція України? І як в одній книзі може поміститися все наше життя і життя всієї країни? Адже Конституція - це не просто набір правил про державу, про вибори, права і обов’язки суспільства та кожного громадянина. Це найвищий закон, який встановлює та визначає державний устрій, контролює владу, нагадує про повагу і який, наче компас, дозволяє тобі почуватися у безпеці та здійснювати усі свої мрії.
Кожна людина приходить на цей світ із правами. Заледве ти сповістив про своє народження, а вже маєш право на життя, право на повагу до себе, право на розвиток, право на однакове ставлення, право на власність.
Пропонуємо книгу Лариси Денисенко «Я і Конституція» яка і буде цим компасом для кращого розуміння теми.

Конституція як компас? Так! Бо у ній про те, хто ти як особистість і хто ми як народ на карті світу, яка наша точка відліку і який керунок маємо обрати, щоб іти у правильному напрямку.


24 червня 2020 р.

СВЯТО ФЕЇ

24 червня - Міжнародний день феї (International Fairy Day) .
Точно невідомо, хто перший і коли запропонував відзначати це свято. Однак воно дуже швидко сподобалось всім шанувальникам таємничого і казкового.
Його яскраво відзначають у Великобританії, Ірландії, Німеччині і Франції, де проводять тематичні фестивалі з костюмами і сценками з переказів. Феї (fairy, fae, feerie) «прийшли» в наше життя з німецького і кельтського фольклору.
Ці чарівні істоти мають надприродну силу. Вони можуть покарати людину і обдарувати її всілякими благами. Знайомтесь:
Добра і великодушна фея-хрещена 
з «Попелюшки» Шарля Перро
ревнива і підступна Дінь-Дінь 
  з «Пітера Пена» Джеймса Баррі
могутня Моргана 
з "Переказів про Короля Артура"
Ці фольклорні персонажі добре знайомі нам з самого дитинства, скільки цікавих історій з ними пов'язано! Книги є в бібліотеці, після закінчення карантину зможете насолодитися, читаючи їх!


21 червня 2020 р.

ЩЕ СПАЛА ЗАТУМАНЕНА ЗЕМЛЯ, А НЕБО ВЖЕ ЗДРИГАЛОСЯ У ЗЛОБІ...

22 червня 1941 року почалася Німецько-радянська війна між Німеччиною та Радянським Союзом. Складова Східноєвропейського театру воєнних дій Другої світової війни. На боці Німеччини виступили Італія, Угорщина, Румунія, Хорватія, Болгарія, Словаччина і Фінляндія. Радянський союз підтримували держави-союзники, насамперед США та Велика Британія. Бої німецько-радянської війни є одними з наймасштабніших у воєнній історії ХХ століття. Війна супроводжувалася жорстокістю, масштабними руйнуваннями населених пунктів, знищенням великих груп населення, депортаціями тощо. Близько третини усіх загиблих у Другій світовій війні припадає на німецько-радянську війну.
Перебіг війни зумовив поразку Німеччини, а з нею усіх країн Осі у Другій світовій війні. За підрахунками інституту історії України НАН України, в лавах Червоної армії загинуло 3,5-4 млн українців, у партизанських формуваннях - від 40 до 60 тис., у загонах ОУН та УПА - понад 100 тис.
Прямі людські втрати України, за оцінками цього інституту, становлять 8-10 млн, демографічні - 10-13 млн осіб.
Кожного року 22-го червня ми вшановуємо пам’ять жертв війни в Україні. Горем і болем вона увірвалась в кожну українську домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю. Український народ потерпав від масових розстрілів, переслідувань, примусової праці, заслання у концтабори.
Але героїзм, незламність духу, патріотизм і безмежна любов до рідної землі допомогла нашим співвітчизникам у жорстокій боротьбі подолати ворога та здобути довгоочікувану, омріяну Перемогу.
Ми схиляємось перед всіма невинними жертвами, яких забрала війна. Вічна пам'ять і вічна пошана кожному, хто ціною власного життя відстояв мир та свободу для прийдешніх поколінь. Сьогодні, потерпаючи від кривавої військової  агресії Росії на сході країни, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки. Кращі сини і доньки українського народу знову, зі зброєю в руках, захищають наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір.
Вічна пам'ять загиблим. Честь і слава живим героям!

18 червня 2020 р.

ДЕНЬ БАТЬКА НАБЛИЖАЄТЬСЯ!

День батька вже зовсім на носі! Якщо ви раптом забули, то вже 21 червня можна вітати своїх татусів. Проведіть цей день разом і послухайте татових історій, може, ви багато чого про нього не знаєте? Яким він був у дитинстві та юності? В які ігри грав та з ким дружив? Чи катався на велосипеді? Чи любив суп? Чи були в нього голуби, хом’яки, собаки? Відкрийте в цей день щось нове про татуся. Допоже вам у цьому Кіт Неґлі книгою «Колись мій тато був дуже крутий».
Розповідь буде не словами, а ілюстраціями. Яскраві кольори поведуть вас зворушливою і водночас кумедною стежинкою. Уся історія - це лише один день із життя татуся та його сина. Якось вони зібрались на прогулянку, яка стала особливою. Татусь ще так багато про себе ніколи не розповідав! Хто б міг лише подумати, що теперішній спокійний татко колись був байкером і слухав рок із друзями. Зараз він інший, та, здається, досі залишається крутим.А ви все знаєте про свого батька? Розпитати спробуєте?






17 червня 2020 р.

ІГОР СІЧОВИК - ЮВІЛЯР!


 75-й День народження сьогодні святкує улюбленець читачів, упорядник навчальних збірників для молодших школярів, таких, як «Виручалочка» (сім перевидань), «Кобзарик» (два перевидання), «Дивокрай», «Дитячі ігри та розваги»,автор підручників для позакласного читання «Першокласник» і «Сонячне перевесло», близько трьохсот ігор з буквами і словами «Словограй»
і «Мовограй», збірників длядошкільних навчальних закладів «Світлячок», «Чеберяйчик»,«Дошкільнятко»,«Математичні ігри», книжок «Веселий задачник», «Таємниця десяти невідомих», «Весела школа», повістіей «Неймовірні пригоди барона Мюнхаузена в Україні» і «Дурилло», член Національної спілки письменників України - Ігор Січовик.
Вітаємо ювіляра щиро та зичимо Многії Благії Літа!

Радо повідомляємо, що маємо книги Ігоря Січовика в бібліотеці, тож маємо надію виконати ваші читацькі смаки та вподобання після закінчення карантину.

16 червня 2020 р.

"У СЛОВІ" БАТЬКІВЩИНА"-СЛОВО" БАТЬКО" КОРІННЕ!"

21 червня святкуватимемо теплий, рідний День батька. Слова батько i Батькiвщина походять вiд одного кореня, що свiдчить про ïх тiсний, нерозривний зв'язок. Вона у нас одна, як і батько – один. Це - найдорожче, що є в кожноï людини. Ми живемо на землi наших батькiв, переймаючи вiд них умiння пiклуватися про ïï благоденство й процвiтання. Ми не тiльки продовжуємо ïхні традицiï, але й прилучаємося в такий спосiб до iсторiï свого народу. Головне, що передають нам батьки, - це земля, наша батькiвщина. Батько, тато… Він вимогливий і суворий, мудрий і сміливий, з сильним характером та міцними руками – як притисне до себе свою улюблену кровиночку, то так тріпоче маленьке серденько, мало не вистрибне з грудей. А коли тато усміхається, то скільки ласки і тепла у його погляді! Татова любов до дітей стримана і врівноважена. Недарма у народі кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона цього не знала. Кожен маленький хлопчик прагне бути схожим на свого батька — сильного, розумного, люблячого, дбайливого господаря сім’ї, а маленька дівчинка мріє про обранця, схожого на татуся. Тато – людина з сильним характером, міцними руками. Людина, яка все може зробити, полагодити. І де не глянеш, в хаті чи дворі - скрізь видно татову руку.
Тати бувають різні - дотепні і понурі, чутливі й заклопотані, близькі й далекі, героїчні й не надто, але завжди - дуже-дуже важливі для дитини. Пропонуємо відчути власний зв`язок зі своїм татусем, читаючи добірку книг про татусів.
ДОТЕПНИЙ ТАТО
"Татусева книга” – це збірка дотепних віршів із оригінальними сюжетами для малят. Тут є про яскраву клумбу з квітів, які вирощує слоник Славко, про переповнену зупинку, де кумедний щур намагається сісти на автобус, про новосілля крота, про день народження кульбабки, про равлика-школярика, що, вийшовши з дому 1-го вересня, до листопада нарешті доповз до школи… Образ веселого і дотепного тата- оповідача об’єднує усі ці незвичні історії.
ВИНАХІДЛИВИЙ ТАТО
Усім батькам знайома ця бентежна мить, коли емоції переповнюють їхнього малюка, вуста сумно кривляться – і ось-ось почнеться голосний і розпачливий плач. Однак часом є кілька секунд, коли ще можна порятувати ситуацію. Лише найкмітливіші батьки вміють дуже доречно пожартувати чи швидко перетворити на гру неприємну дитині ситуацію. Саме цей майже неймовірний хід вдається татові Ромка з книжки “Монетка” Ані Хромової та Анни Сарвіри. Коли хлопчик виявляє, що через дірку в кишені загубив свою монетку, тато встигає завважити: “Ну, не засмучуйся. Подумай, як це весело – мати таку чарівну кишеню… Якщо у ній є дірка, то немає дна. Отже, у тебе бездонна кишеня!”. І згодом обидва герої вже ідуть пішки центром Києва, вигадуючи, що можна покласти в таку чарівну кишеню.
ЧУТЛИВИЙ ТАТО
В книзі "Гойдалка під кленом” Галини Ткачук та Оксани Були тато з’являється саме тієї миті, коли головній героїні, Ніні, вкрай необхідна підтримка, передовсім емоційна. “Увечері я крадуся в кімнату батьків. Мама вже спить, а тато, глянувши на мене, міцно пригортає”, – так Ніна оповідає про цю важливу мить.
А наступного ранку Нінин тато відкладає всі справи, бо відчуває, як терміново його доньці треба знайти розсаду квітів, які та ненавмисне затоптала напередодні. Цей тато відчуває особливу важливість моменту - і немов би без зусиль рятує ситуацію, і на обличчі його доні з’являється усмішка. Що прикметно, Нінина мама приєднується до тата лиш на останньому етапі місії порятунку розтоптаної клумби.                       «АВТОРИТЕТНИЙ» ТАТО
Стефа та її чакалка”– відома казкова повість Івана Андрусяка. Саме історія про Чакалку відкрила цього письменника дитячій літературі. Мова в повісті здебільшого про пригоди Стефи в казковій школі, куди героїня потрапляє після того, як її викрадає таємнича чакалка. Однак ми не можемо оминути увагою книжку, яка починається отак: “Стефа - сміхотунчик. Точнісінько як тато.
І мама, і сестричка, і навіть бабуся теж сміхотунчики. Але Стефа - татійка”. А далі йдеться про те, що тато має великий авторитет, себто живіт, на якому Стефа каталася, коли була маленькою. Зрештою, це іще один оригінальний спосіб пояснити, що таке батьківський авторитет.
ТАТО - ЗАХИСНИК
Книжка “Мій тато став зіркою” Галини Кирпи з ілюстраціями Оксани Були – драматична й нелегка для читання. Головний герой оповіді – тато, який живе… у пам’яті. Історія оповідається від імені дівчинки, батько якої загинув на Майдані. Та хоч тема втрати батька дуже складна, дорослі не можуть її вічно замовчувати у суспільстві, в якому так багато дітей пережили таку трагедію на власному досвіді. Однак серед глибокого суму в книжці бринить світла нотка – “наш тато став зіркою і завжди нам світитиме”. Навіть той тато, який живе лише в пам’яті, підтримує і надихає свою дитину, світить їй і завжди світитиме.
САМОТНІЙ ТАТО
Як бачимо, інколи ситуації “книжок про тат” дуже складні. Одна із таких книжок-підліткова повість Оксани Лущевської “Інший дім”.Тут мова йде про розділену сім’ю. Мама, Анна, їде працювати в Америку, де знаходить собі інше життя, інший дім, іншого чоловіка. В Україні залишаються двоє її дітей-підлітків, Поліна та Артем. Та ще їхній батько, Віктор. Дуже специфічний і зовсім не ідеальний: “Батько хвилювався. Я пізнавав у його хаотичних рухах свої. Чим ми відрізняємося? Нічим… Іноді мені дуже не хочеться бути схожим на нього. Та часом я розумію, що це неможливо…” Підліткові проблеми й тривоги мають здатність швидко множитися, нашаровуватися й зав’язуватися у вузол. Однак тато, хоч би яким він був специфічним, врешті у свій спосіб дає раду складній ситуації.

13 червня 2020 р.

КАЗКОВИЙ СВІТ ТАЇНИ-ТЕТЯНИ БРАТЧЕНКО

15 червня святкує іменини письменниця-краянка,поетеса,прозаїк, журналістка,член Національної спілки письменників України, Лауреат Білоцерківської міської літературно-мистецької премії ім. Івана Нечуя-Левицького і просто чудова пані-Тетяна Братченко (Таїна Краєвська).
Авторка публіцистичної збірки «Дотик до чужої долі» (1998), документальної  повісті „Покликання” (2004), повісті „Портрет циганки” (2005),  книги гумору „Шосте почуття” (2010), збірки оповідань „Лабіринти долі” (2011), роману „Випробування жінкою” (2013), та збірки віршів «Самотній скрипаль».
Через свої книги письменниця намагається привити любов до рідного краю, природи, народних традицій та найкращої у світі мови. І кожне слово написане авторкою  барвисто іскриться любов`ю.
Маленьких читайликів хочемо познайомити з Таїною Іванівною  як авторкою дитячих казок та оповідок. Мабуть, що всі ви любите слухати й читати казки.
А тому ця книжка саме для вас. З неї ви дізнаєтеся, яка квітка найсміливіша, чому боязкий Зайчик став хоробрим, хто є донькою Зими та Вітру, хто живе в країні Цукерії, які пригоди трапилися з неслухняним Голубом Урром та ще багато історій про малят і звірят. Можливо, що ви з ними потоваришуєте,а може, й намалюєте, як наш казковий крой - веселий і добрий художник Барвистик.
Казка - найдохідливіше для дитячого світосприйняття , найбільше прислужилася людству у вихованні нового покоління. Тому і пані Таїна спробувала себе у цьому жанрі, написавши "Казки для малят і звірят".
Знання української етнокультури, фольклору проявилися в збірці  "Бабусині оповідки".

Тож зичимо іменинниці щорічне збільшення когорти вдячних читачів і натхнення в написанні нових творів.

14 ЧЕРВНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БЛОГЕРА

Вперше Міжнародний день блогера відзначили 16 років тому – 2004 року. Ідея заснувати свято прийшла в голову американському студенту зі Стенфорда.Хлопець просто запропонував в мережі зробити щорічний День блогера, і його ідею підтримали понад 500 осіб з різних країн світу.
 Гадаю, для вас буде сюрпризом той факт, що перший блог був заснований у далекому 1992-му, адже у той час мало хто з українців узагалі знав, що воно таке, той комп’ютер. Цим першовідкривачем став британець Тім Бернерс-Лі, головний творець Всесвітньої павутини та автор багатьох розробок у галузі інформаційних технологій, який публікував новини на своїй інтернет-сторінці.
Популярності блоги набули лише через 4 роки – у 1996 році.
З моменту заснування свята 2004 року цього дня по всьому світу проводяться різні заходи, які дозволяють підписникам зустрітися і поспілкуватися з улюбленими блогерами. Саме ці люди регулярно розповідають про цікаві події, подорожі, діляться фотографіями та поглядами, висловлюють думку щодо життя міста та його соціально-культурних проблем.
 БЛОГЕР - хобі чи професія? Блогерство не вивчають в університетах, для цього не потрібен диплом, писати блоги може кожен. Хтось вважає це своїм хобі, хтось професією, а дехто - і тим, і іншим. 
Їх називають «лідерами думок», а в Інтернеті деякі з них стають суперзірками. Стати блогером, здавалося б,дуже просто: треба лише мати вихід у Мережу, обрати зручну платформу (WordPress, Blogging, Livejournal, Instagram, Youtube або навіть Facebook), створити свій профіль-сторінку і демонструвати на ній свої таланти, думки чи розмаїтий внутрішній світ – хто чим багатий. 
Втім, самого лиш бажання висловитися трохи замало для популярності – «диванних експертів» і провінційних «зірок Ютуба» хоч греблю гати. Але коли ти маєш свій «голос», тобто притаманну лиш тобі манеру подачі інформації, обираєш певну тему, у якій тобі є що сказати, і створюєш унікальний контент, то маєш усі шанси стати впізнаваним і відомим. А якщо добре постараєшся, то зможеш ще й монетизувати його – себто,почати заробляти.
Поради блогерам-початківцям, які роблять перші кроки.
Крок 1. Якщо ви хочете стати блогером, насамперед варто визначитися з темою. Вирішіть, про що саме ви будете знімати відео чи писати.
Крок 2. Визначте, чи готові ви ділитися особистим досвідом із аудиторією.
Крок 3. Виділіть і заплануйте час на ведення блогу. Він має бути постійним і регулярним. Виходьте на контакт зі своїми фоловерами, запитуйте їхню думку та побажання — аби відчути, що саме цікавить аудиторію.
Крок 4. Намагайтеся під час зйомок відеоряду говорити чітко, щоб глядачі могли легко вас зрозуміти.
Крок 5. Важлива якість. Не трясіть сильно камерою та намагайтеся, щоб звук був гарним і чітким без зайвих шумів.
Крок 6. Якщо ви все ж вирішили знімати влог - підіть на курси з відеозйомки і хай вам щастить на цій ниві!

8 червня 2020 р.

9 ЧЕРВНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ДРУЗІВ!

Дружба – чи не найважливіший у світі зв’язок двох людей. Вона допомагає нам впоратися з проблемами, робить нас кращими, сильнішими, витривалішими. Які вони – справжні друзі? Чи завжди можна зберегти дружбу, пронісши її крізь численні перешкоди? А чи буває дружба у звірів? Пропонуємо вам добірку книг, які допоможуть відповісти на ці та інші питання.
Євгеній Новицький «Вчимося дружити».Що таке дружба? Як чинять справжні друзі? Що робити, якщо у твого найкращого друга з'явився новий друг? Ця книжка - збірка віршів про дружбу для дітей. Усередині ви знайдете добрі і веселі, кумедні й сумні вірші про пригоди різних героїв. Вони розкажуть , що таке дружба і як це - вміти дружити. Слухаючи теплі історії з повсякденного життя героїв, дізнаємося, як знаходити нових приятелів і ніколи не втрачати старих друзів.
«Тореодори з Васюківки» Всеволода Нестайка - це справжній приклад того, яка насправді є хлопчача дружба.
До того ж,  пригоди цих двох парубків не залишать читача в байдужості, незалежно від того хлопчик це чи дівчинка. Хлопчаки показують себе, як і кмітливі хлопці, які добре розуміють, у чому сенс дружби, і що таке справжня самопожертва.
«Гаррі Поттер» Джоанни Роулінг це більше ніж просто цикл романів із семи книг, це цілий окремий Всесвіт. 
Це справжня епоха, покоління, що виросло на книгах Джоан Роулінг. А тому, здається, що ви не маєте права оминути цю історію. Тим більше, що вона розповість читачам про те, як у боротьбі зі справжнім злом треба йти на жертви і, перш за все, вірити у своїх друзів та любов.
Клайв Стейплз Льюїс  «Хроніки Нарнії».
Нарнія - це загадковий світ, у якому живуть безліч звичайних та вигаданих казкових персонажів та тварин, які наділені людською мовою та розумом. На сторінках семи частин фентезійної хроніки герої Льюїса вкотре доведуть, що зло завжди буде переможене добром. Для цього треба лише повірити хоча б у малесеньке диво! Діти знайомляться із чарівними героями, вчаться нормально їх сприймати, і, більше того, - дружити з ними. А потім пліч-о-пліч вони воюють проти ворогів та загарбників. Історія справжньої дружби, мужності та відваги, і часу, коли все може змінитися лише завдяки одній магічній шафі.
«Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері.
«Маленький принц» — це і справді вічна історія, як то кажуть «на усі часи та покоління». Ця казка про мудрість і справжню мужність дитячої душі, про такі, зовсім непрості поняття, як любов та відповідальність, життя та смерть, дружба та вірність. Пілот, що випадково зустрічає принца з іншої планети, а потім відкриває для себе його поняття Всесвіту, такого глибокого, непередбаченого, але однозначно прекрасного.
Якщо вже говорити про книжки про дружбу, варто згадати роман-серіал Ренсома Ріґґса  «Дім дивних дітей».
Це серія книжок  про надзвичайних дітей, що наділені надприродними даними. Хтось вміє літати, хтось - розпалювати вогонь долонями, у когось є додаткові очі на потилиці. Таких дітей у світі небагато, і їм дуже важко живеться, будучи «не такими». Тому вони об'єднуються і допомагають одне одному. А ще - борються з монстрами, які хочуть їх знищити, та допомагають іншим «інакшим».
У серії «Чарівні історії про звірят» Мері Блер головними героями є діти і добрі захисники, які називають себе ферігардами. У книзі «Тайлер вчиться дружити» білченя-ферігард допомагає маленькому художнику перемогти на конкурсі і одужати.
Що таке справжня дружба? Як проявляти турботу й увагу до близьких і друзів? Відповідь на ці питання  знайдете в першій книзі із серії «Пригоди зайченятка Косі» Людмили Кравченко.
Кумедні пригоди Косі і його друзів - білочки Моті, їжачка Фантика і синички Люсі, допоможуть зрозуміти, що таке справжня дружба, взаємовиручка, гостинність, увага і турбота про близьких. Разом з маленькими лісовими героями читач навчиться долати труднощі і знаходити розумні рішення в будь-яких ситуаціях, радіти рідній домівці, блакитному струмочку і яскравому сонечку. Пригоди Косі і його друзів допоможуть тобі,юний читачу відкрити світ, повний чудес, радості й добра, а ще  зрозуміти, що найкращий друг на світі -це матуся, а найпрекрасніше місце - рідна домівка.



5 червня 2020 р.

ІНФОРМИНКА - ЦІКАВИНКА!

Трішки інформації про незвичайні свята. Сьогодні-День повітряних кульок. Повітряні кульки з’явились у 1824 році завдяки експериментам Майкла Фарадея з каучуковими мішками, наповненими газом, що дало можливість їм підніматися вгору.
У 1831 році Нейл Тайлотсон замість каучуку використав латекс. І завдяки цьому  з’явилися сучасні кульки.
Наповнювати гелієм кульки почали  для використання в космонавтиці. У 1985 році їх відправили радянські зонди в атмосферу планети Венера.
Запущені в небо латексні кулі  можуть   підніматися на висоту до 5 км, а там починають замерзати.
Найменша дірочка в повітряній кулі призводить до надзвукового вибуху. А все через те, що повітря зсередини починає з такою силою вириватися назовні, що рве свою сферу зі швидкістю звуку.
Кулі з повітрям можуть не здуватися понад місяць. Проте  вони не можуть літати в повітрі.
Наймасовіший запуск повітряних кульок відбувся в англійському Дісней-парку в серпні 1994 року: з нагоди виходу мультфільму «Алладін» в небо запустили 1 592 744 гелієвих кульок.
З появою куль у формі довгих ковбасок почалися змагання: хто швидше зробить фігурки з них.
 Італієць Сальваторе Сабатіні за одну годину змоделював 361 фігурку, використавши для свого рекорду 396 повітряних куль.
Біла Церква з 2016 року проводить Фестиваль повітряних куль "Олександрійська феєрія". 
А от Ірина Лазуткіна написала чудову книжку "Єнотик Бо і повітряна куля", яку радимо прочитати.
Ви колись малювали свою мрію? А от Єнотик Бо, який мріяв навчитися літати на повітряній кулі, її намалював! Велетенську повітряну кулю, якою він керує сам, а з його наплічника визирає кротик Ом. Чи встигнуть друзі повернутися до початку «Монгольф’єрії», чи пробачить єнотикові вчитель Ас, чи вдасться Бо подарувати рожеву хмаринку подрузі Аї? Читайте про захопливі пригоди повітроплавців і дізнаєтеся про все.

4 червня 2020 р.

СКАРБИ З БАБУСИНОЇ СКРИНІ

Трійця, Зелена або Клечальна неділя, П'ятидесятниця, зішестя Святого Духа - як тільки ми не називаємо Зелені Свята, що настають на 50-й день після новозавітної Пасхи. І є за що! Початок літа, а отже - розквіт і буяння природи, народження Християнської церкви та благодать Святого Духа, який у ці дні сходить на землю, і відчути який має змогу кожен християнин. Первісно Зелені Свята були святом жнив і подяки. Пізніше до нього долучилися релігійні та історичні мотиви. У християнстві свято сформувалось у ІV ст., після прийняття церквою догми про Трійцю - існування єдиного Бога у трьох іпостасях.
 Бо цього дня, як пишеться у святих книгах, з небес на апостолів - простих 12 рибалок, учнів Христа, які разом з Матір’ю Божою були у світлиці будинку на Сіонській горі, - зійшли вогненні язики Святого Духа, і апостоли заговорили різними мовами, щоб надалі йти і проповідувати християнство.
У народі День Святої Трійці поєднався з дохристиянськими традиціями Зелених Свят. Приготування до Клечальної неділі починалося з четверга: дівчата йшли на поля, левади, у ліси, і там із квітів і трав плели собі вінки. У п’ятницю заготовляли лікарські трави, а також збирали росу, якою лікували хворі очі. 
У суботу ранком, до схід сонця, молодиці йшли на левади, у поля по запашне зілля - материнку, чебрець, полин, любисток, канупер, татар-зілля; до лісу - по галузки клену, липи, ясеня, щоб ними прикрасити свої обійстя: ворота, тини, хлів, хату.
Буяє зелень, і Господь дає
Лазурі неба і тепла по вінця,
О цій порі справіку настає
Величне християнське свято Трійці.
Також на Трійцю зеленим гіллям прикрашали храми. Під час богослужіння люди тримали гілочки дерев та букети квітів, висловлюючи таким чином вдячність Богу за те, що він своїм Святим і Животворчим Духом оновив їх, дав через хрещення нове життя. За традицією, перший день П’ятидесятниці, неділю, церква присвячує прославлянню Пресвятої Трійці. Цей день у народі називається Троїцьким. Другий день, тобто понеділок, присвячується Святому Духу, тому називається Духовним.
Найархаїчнішим обрядом Зелених Свят, що згадується ще в літописі ХІ ст., вважається водіння Куста, інша назва - водіння Тополі. Молоду дівчину, прикрашену зеленню і стрічками, з піснями водять селом та отримують гостинці від господарів осель. Поширеним в Україні був звичай встановлювати на вулицях села чи за селом на вигоні дерево, прикрашене квітами, стрічками, яке називалося віха або явір. Воно було прообразом відомого всім народам світового дерева, що з’єднує три світи: небо, землю і світ підземний. Навколо такої віхи збиралась молодь, яка співала пісні та танцювала.
Від Трійці розпочинався період посту - Петрівка. На першому його тижні на значній території України відзначали розигри або русалії. Вважалося, що впродовж тижня після Трійці по землі ходять русалки.
За повір’ям, тим, хто у це свято працював у полі, русалки заважали, задавали шкоди посівам, а якщо їх дуже розгнівати, то вони могли попсувати домашню худобу, птицю. Хто ж шанував свято, сподівався, що русалки берегтимуть його поля й господарство від усякого лиха. Особливо небезпечними були русалки в перший по Зелених Святах четвер - Навський четвер, або Русальний Великдень, коли мавки можуть набувати людської подоби і ходити полями, гратися біля води та на узліссях.
У цей день, як тільки зійде сонце, дівчата йшли на поле й брали з собою житній хліб, замішаний на свяченій воді. Там ламали його на кілька шматків, а потім кожна йшла на ниву свого батька, де росло жито, і на межі клала той хліб для мавок - «щоб жито родило». Також у Русальний Великдень дівчата, маючи при собі обереги (часник, любисток, полин), ходили до лісу й кидали там сплетені вінки русалкам, щоб ті наслали їм наречених.
Вважається, що протягом зеленого тижня слід залишати на деревах полотно – русалкам на сорочки. Існує повір’я, що русалки можуть насититися запахом свіжоспеченого хліба. Протягом русалчиного тижня треба дотримуватися народних «заходів безпеки»: у жодному разі не купатися у водоймах, бо русалки можуть потягти за собою. Тільки справжні відьми можуть дозволити собі таке задоволення й нічого не боятися. Забороняється кидати шкаралупи з яєць: якщо вони потраплять у воду, русалки стануть сильнішими й ще більше шкоди зроблять.
В уявленні про русалок значною мірою відбився культ померлих. Тож у Навський четвер на кладовищах проходили колективні поминальні трапези. По закінченню тижня після Трійці русалки поверталися додому - у потойбічний світ. Їх із почестями проводжали за село. Майже всюди в Україні проводи русалок відбувалися у полях на житах - так закликали гарний урожай.
Ідіть, ідіть, русалочки, ідіте,
Та нашого житечка не ломіте,
Бо наше житечко в колосочку,
А наші дівочки у віночку..
Більше дізнатися можна в книгах:
Артюх Л. Ф. Звичаї українців у народному календарі / Л.Ф. Артюх. – К.: Балтія–Друк, 2012. – 224 с.: іл.
 Воропай О. Звичаї нашого народу / О. Воропай. – К.: Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2012. – 632 с.
Чубинський П.П. Мудрість віків: (Українське народо-знавство у творчій спадщині П. Чубинського): У 2 кн. – К.: Мистецтво, 1995. – Кн. 1. – 224 с.: іл.
Українські традиції та звичаї / авт.-упоряд. В. М. Скля-ренко, А. С. Шуклінова. – Х.: Фоліо, 2006. – 318 с.
Українське народознавство: навч. посіб. / за ред. С. П. Пав-люка. – 3-тє вид., випр. – К.: Знання, 2006. – 568 с.
Українці: Свята. Традиції. Звичаї / уклад. І. Коверець. : Альфа-Прес, 2004. – 304 с.