"У СЛОВІ" БАТЬКІВЩИНА"-СЛОВО" БАТЬКО" КОРІННЕ!"

21 червня святкуватимемо теплий, рідний День батька. Слова батько i Батькiвщина походять вiд одного кореня, що свiдчить про ïх тiсний, нерозривний зв'язок. Вона у нас одна, як і батько – один. Це - найдорожче, що є в кожноï людини. Ми живемо на землi наших батькiв, переймаючи вiд них умiння пiклуватися про ïï благоденство й процвiтання. Ми не тiльки продовжуємо ïхні традицiï, але й прилучаємося в такий спосiб до iсторiï свого народу. Головне, що передають нам батьки, - це земля, наша батькiвщина. Батько, тато… Він вимогливий і суворий, мудрий і сміливий, з сильним характером та міцними руками – як притисне до себе свою улюблену кровиночку, то так тріпоче маленьке серденько, мало не вистрибне з грудей. А коли тато усміхається, то скільки ласки і тепла у його погляді! Татова любов до дітей стримана і врівноважена. Недарма у народі кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона цього не знала. Кожен маленький хлопчик прагне бути схожим на свого батька — сильного, розумного, люблячого, дбайливого господаря сім’ї, а маленька дівчинка мріє про обранця, схожого на татуся. Тато – людина з сильним характером, міцними руками. Людина, яка все може зробити, полагодити. І де не глянеш, в хаті чи дворі - скрізь видно татову руку.

Тати бувають різні - дотепні і понурі, чутливі й заклопотані, близькі й далекі, героїчні й не надто, але завжди - дуже-дуже важливі для дитини. Пропонуємо відчути власний зв`язок зі своїм татусем, читаючи добірку книг про татусів.

ДОТЕПНИЙ ТАТО

"Татусева книга” – це збірка дотепних віршів із оригінальними сюжетами для малят. Тут є про яскраву клумбу з квітів, які вирощує слоник Славко, про переповнену зупинку, де кумедний щур намагається сісти на автобус, про новосілля крота, про день народження кульбабки, про равлика-школярика, що, вийшовши з дому 1-го вересня, до листопада нарешті доповз до школи… Образ веселого і дотепного тата- оповідача об’єднує усі ці незвичні історії.

ВИНАХІДЛИВИЙ ТАТО

Усім батькам знайома ця бентежна мить, коли емоції переповнюють їхнього малюка, вуста сумно кривляться – і ось-ось почнеться голосний і розпачливий плач. Однак часом є кілька секунд, коли ще можна порятувати ситуацію. Лише найкмітливіші батьки вміють дуже доречно пожартувати чи швидко перетворити на гру неприємну дитині ситуацію. Саме цей майже неймовірний хід вдається татові Ромка з книжки “Монетка” Ані Хромової та Анни Сарвіри. Коли хлопчик виявляє, що через дірку в кишені загубив свою монетку, тато встигає завважити: “Ну, не засмучуйся. Подумай, як це весело – мати таку чарівну кишеню… Якщо у ній є дірка, то немає дна. Отже, у тебе бездонна кишеня!”. І згодом обидва герої вже ідуть пішки центром Києва, вигадуючи, що можна покласти в таку чарівну кишеню.
ЧУТЛИВИЙ ТАТО

В книзі "Гойдалка під кленом” Галини Ткачук та Оксани Були тато з’являється саме тієї миті, коли головній героїні, Ніні, вкрай необхідна підтримка, передовсім емоційна. “Увечері я крадуся в кімнату батьків. Мама вже спить, а тато, глянувши на мене, міцно пригортає”, – так Ніна оповідає про цю важливу мить.

А наступного ранку Нінин тато відкладає всі справи, бо відчуває, як терміново його доньці треба знайти розсаду квітів, які та ненавмисне затоптала напередодні. Цей тато відчуває особливу важливість моменту - і немов би без зусиль рятує ситуацію, і на обличчі його доні з’являється усмішка. Що прикметно, Нінина мама приєднується до тата лиш на останньому етапі місії порятунку розтоптаної клумби.                       «АВТОРИТЕТНИЙ» ТАТО

“Стефа та її чакалка”– відома казкова повість Івана Андрусяка. Саме історія про Чакалку відкрила цього письменника дитячій літературі. Мова в повісті здебільшого про пригоди Стефи в казковій школі, куди героїня потрапляє після того, як її викрадає таємнича чакалка. Однак ми не можемо оминути увагою книжку, яка починається отак: “Стефа - сміхотунчик. Точнісінько як тато.
І мама, і сестричка, і навіть бабуся теж сміхотунчики. Але Стефа - татійка”. А далі йдеться про те, що тато має великий авторитет, себто живіт, на якому Стефа каталася, коли була маленькою. Зрештою, це іще один оригінальний спосіб пояснити, що таке батьківський авторитет.

ТАТО - ЗАХИСНИК

Книжка “Мій тато став зіркою” Галини Кирпи з ілюстраціями Оксани Були – драматична й нелегка для читання. Головний герой оповіді – тато, який живе… у пам’яті. Історія оповідається від імені дівчинки, батько якої загинув на Майдані. Та хоч тема втрати батька дуже складна, дорослі не можуть її вічно замовчувати у суспільстві, в якому так багато дітей пережили таку трагедію на власному досвіді. Однак серед глибокого суму в книжці бринить світла нотка – “наш тато став зіркою і завжди нам світитиме”. Навіть той тато, який живе лише в пам’яті, підтримує і надихає свою дитину, світить їй і завжди світитиме.

САМОТНІЙ ТАТО

Як бачимо, інколи ситуації “книжок про тат” дуже складні. Одна із таких книжок-підліткова повість Оксани Лущевської “Інший дім”.Тут мова йде про розділену сім’ю. Мама, Анна, їде працювати в Америку, де знаходить собі інше життя, інший дім, іншого чоловіка. В Україні залишаються двоє її дітей-підлітків, Поліна та Артем. Та ще їхній батько, Віктор. Дуже специфічний і зовсім не ідеальний: “Батько хвилювався. Я пізнавав у його хаотичних рухах свої. Чим ми відрізняємося? Нічим… Іноді мені дуже не хочеться бути схожим на нього. Та часом я розумію, що це неможливо…” Підліткові проблеми й тривоги мають здатність швидко множитися, нашаровуватися й зав’язуватися у вузол. Однак тато, хоч би яким він був специфічним, врешті у свій спосіб дає раду складній ситуації.