Великий день Великдень

Пасха – свято дуже давнє. Українці відзначали його ще задовго до становлення християнства на землі Русі, і називалося воно Великдень – великий день. День весняної перемоги над зимою, світла над темрявою, торжества життя над смертю. Також наші предки пов'язували це свято ще й з весняними польовими роботами. Було прийнято пекти великодні "бабки" і прикрашати різноманітними способами яйця, котрі ми знаємо як сучасні калачі, паски, писанки і крашанки.

    Це свято має свої традиції, які встановлювалися поступово протягом багатьох століть. Так як Великдень – найяскравіша ознака всього живого і оновленого, то головними символами цього дня вважаються Життя (паски і розфарбовані яйця), Вода і Благодатний Вогонь . Але чи все ви знаєте про традиції та звичаї святкування Великодня?

     Дізнатися про це є можливість з  книжкової  виставки «Світле свято Великодня», яка діє в бібліотеці-філії №1 для дітей. Читачі мають змогу ознайомитись із книгами відомих етнографів: Олекси Воропая, Василя Скуратівського,  Віри Манько,  які висвітлюють національні особливості українських свят, зокрема, Великодніх, а також традиції та звичаї пов’язані з цим святом.

Ми з нетерпінням і трепетом чекаємо цей день, щоб  поласувати традиційною випічкою, щоб прикрасити пасхальні яйця і почути довгоочікуване «Христос Воскрес!»   Світлого вам Великодня!

 

 

ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ ТАНЕЦЬ

29 квітня відзначають свято, присвячене усім танцювальним стилям.  Його проведення ініціювала Міжнародна рада танцю, в день народження французького балетмейстера Жанна-Жоржа Новерра, який увійшов в історію як «батько сучасного балету». Танцюють всі! Але деякі роблять танець своєю професією і сьогодні саме вони відзначають Міжнародний день танцю: колективи театрів опери і балету, сучасні танцювальні групи, ансамблі сучасного бального і народного танцю. При всій своїй красі та легкості, танці – це важка праця і дисципліна, щоденні репетиції і тренування. Тому вибирають цю професію ті, хто жити не може без музики, чиє серце б’ється з нею в такт, а ноги постійно повторюють степи та па. У бібліотеці №1 для дітей діє книжкова виставка «Його величність танець»

Тут є цікаві матеріали з історії танцю, а також вірші про це чудове мистецтво.

Чорнобиль, як рана, болить

26 квітня 1986 року увійшло в історію України чорною сторінкою. О 1 й годині 23 хвилини 48 секунд на Чорнобильський атомній електростанції стався вибух -найбільша аварія у світовій історії атомної енергетики. З перших днів після катастрофи до робіт з ліквідації наслідків аварії приєднались і білоцерківці. Близько 5 тисяч мешканців Білої Церкви стали ліквідаторами. Справжній героїзм у приборканні вогню над зруйнованим реактором виявили білоцерківські пожежники. До виконання робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії були залучені підрозділи військових частин, працівники міліції, атомники-експлуатаційники, метрологи, медики, зв’язківці, будівельники, працівники торгівлі та громадського харчування. Ризикуючи здоров’ям та життям, вони виконували важку роботу, розуміючи відповідальність за долю мільйонів людей. У травні 2002 року у Білій Церкві на проспекті Леваневського відбулося урочисте відкриття пам’ятника героям-ліквідаторам і потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС. Щорічно в роковини Чорнобильської трагедії жителі міста покладають живі квіти до пам’ятника, віддаючи шану героя-ліквідаторам. Після Чорнобильської катастрофи минуло 35 років. Пам’ятаймо про трагічні події 1986 року, про героїчний подвиг тих, хто захистив наше майбутнє. В бібліотеці діє книжкова виставка «Чорнобиль, як рана, болить», матеріали якої розповідають про участь білоцерківців у ліквідації аварії , тут є також спогади і вірші учасників тих подій. 

Батарейки — це загроза для природи та людей!

Батарейки – невід’ємна частина життя практично кожної людини. Саме на них базується робота стільникових телефонів, ноутбуків, різноманітних дитячих іграшок. До того ж вони забезпечують роботу пристроїв, що працюють від мережі, при відключенні електроенергії. Однією з найбільших екологічних проблем є зростання обсягів використаної електроніки та супутнього обладнання, серед яких особливу загрозу становлять відпрацьовані батарейки. Що ж входить в склад відпрацьованих батарейок? В них містяться свинець, олово, магній, ртуть, нікель, цинк і кадмій. Ці елементи є токсичними та небезпечними! Потрапляючи у навколишнє середовище вони швидко розкладаються та забруднюють природу токсичними речовинами. Одна пальчикова батарейка, викинута у відро для сміття, забруднює важкими металами близько 20 квадратних метрів площі. У лісовій зоні - це територія проживання двох дерев, двох кротів, одного їжачка і декількох тисяч дощових черв’яків. Тому сьогодні кожен має замислюватися про захист навколишнього середовища, стан землі, повітря, води. Адже як ми ставимося до природи, те саме й отримуємо у відповідь. Щоб усього цього уникнути, достатньо викидати використані батарейки не у смітник, а у спеціальні пункти збору. Це дасть можливість вилучати з батарейок та повертати знову в обіг метали, що набагато економічно вигідніше, ніж добувати їх з руд.

У вас є використані батарейки? Приносьте їх до пункту збору за адресою:

ЖЕК № - Торгова площа, 11

Мережа супермаркетів АТБ

 

Рандеву з книгою "Життя краплини" Миколи Осики

 Миколі Осиці виповнилося б 70 років. Тонкий лірик, великий майстер поетичної прози Микола Іванович Осика, народився у селі Павлівка Дніпропетровської області 15 квітня 1951 року.  З 1969 року проживав у Білій Церкві, а писати  почав ще з дитинства. Працював на різних посадах у газетах та періодичних виданнях, та найбільше досвіду пан Микола отримує саме під час журналістської діяльності, пишучи статті, невеликі нариси та оповідання, які друкуються не лише у таких газетах Білої Церкви як «Замкова гора», «Громадська думка», «Міська газета», а і за межами України. 

Своєрідним підсумком своєї праці стала   збірка особистих розповідей автора «Життя краплини», які немов маленькі краплинки, ретельно зібрані, збережені в одній, великій – це і є душа, любов, саме життя. На жаль, вийшла друком вона після того, як душа його відійшла засвіти… Беручи до рук збірку, пригадуєш оптимізм і життєлюбство Миколи Осики, його щирість та людяність, світлі очі, що випромінюють тепло. Написана звичайною народною мовою, що робить їх особливо цікавою та  зворушливою.

Книга складається з декількох розділів. Перші три – це художнє втілення того, що було для автора особливо дорогим та цінним. «Степ і небо» - це розповіді про дитячі літа, юність.  Читати їх приємно, навіть трішки сумно, адже з ностальгією згадуєш своє дитинство, знову заглиблюєшся у ті спогади, які несеш у душі крізь роки. Дивує те, що людина, яка народилася не в Білій Церкві, так сильно її полюбила, так щиро й віддано нею захоплювалася. Виявом цього захоплення є другий розділ книги «Освідчуюся в любові, Біла Церкво», який заслужено вважається енциклопедією нашого міста ХХ ст. Як журналіст, Микола Іванович завжди носив із собою блокнот та фотоапарат, щоб бува не проґавити якоїсь події. Дякуючи цій звичці, з’явилися не лише неповторні описи найкращих місць Білої Церкви, історичних деталей створення парку «Олександрія» та власних вражень письменника, а й чудові ілюстрації до них, зібрані в розділі «Олександрія» – скарбниця рукотворної краси». Захоплюємося його талантом і вмінням описати те, що так любиться кожному серцю, кожній душі.  Заповіт від Миколи Осики - "любити від усього серця й творити від усієї душі!"

 

 

 

8 квітня - День зоопарку!

 Свята, придумані людьми, які намагаються поглянути на життя з нестандартної точки зору, привнести більше свіжості і натхнення в повсякденну рутину або просто повеселитися. 8 квітня - день любителів зоопарку! Щороку мільйони людей відвідують зоопарки та дізнаються про безліч тварин, які там живуть. Багато зоопарків є центрами розведення тварин, види яких перебувають під загрозою зникнення. Зоопарки надають інформацію щодо тварин та їх середовище існування. Запрошуємо найуважніших та найдопитливіших у захоплюючу прогулянку зоопарком-книгою "Подивись і знайди" Кірстин Робсона, Ґарет Лукаса.

На кожній сторінці цієї дивовижної книги — безліч тварин, різноманітних предметів і цікавих деталей, які треба знайти, порівняти та порахувати, або просто почерпнути інформацію, перед відвідинами звіринця.

А книжечка Василя Федієнка "Зоопарк" познайомить дітей із найпоширенішими тваринками, яких можна зустріти під час відвідування зоопарку. Намальованих на кожній сторінці звірят супроводжують коротенькі вірші-загадки, які допоможуть здогадатися, про кого йдеться, перш ніж маленькі читачі побачать відповідь, сховану під рухливими елементами.

ЛЛІТЕРАТУРНА ІНФОРМИНА

 

5 квітня неофіційне свято - День кульбаби. Хто з нас в дитинстві не зривав ці пухнасті квіти, аби здмухнути з них насіння? Напевне любила це заняття і  Катерина Міхаліцина, бо її книга "Дмухавка та інші пухнасті вірші" 

допомагає дитині пізнавати світ цікаво й з гумором. Як навчитися прислухатися до різних ритмів, якими наповнена природа, мова і ми самі? Найкращий рецепт — читати вірші. Вдома чи на прогулянці. Про всіх пухнас­тих (кульбабку-дмухавку, джмелика, кицю Це) і не дуже (слоненятко, тюленів) мешканців цієї книжки. А заодно розв’язувати приклади разом із соменятком, завершити портрет павука (чим не павучковий антистрах?) і розмалювати зай­чика так, як хочеться юному художнику. І, звісно ж, розгадати таємницю ­віршика-такогонебувайка, відповівши на каверзне запитання мудрої синьої жабки. Іще одна  захоплива книга Галини Гузовська-Корицької "Кульбаба: дід чи баба? 

Насолоди вам від читання!

КОРОЛЬ КАЗОК - ГАНС-КРІСТІАН АНДЕРСЕН

 Всесвітньовідомий датський казкар Ганс-Крістіан Андерсен народився 2 квітня 1805 р. в невеликому місті Оденсе. Не так багато у світі письменників, які б мали титул Короля Казок. Таке звання (неофіційне, звичайно, але не менш почесне) було в данського письменника Ганса Крістіана Андерсена. Сьогодні в нас є чудова нагода познайомитися більше з його життям, що саме вже нагадує казку, з його яскравою особистістю, хоча в дитинстві він був не дуже зграбним, скромним, звичайним хлопчиком. Андерсен був дуже обдарованою і незвичайною дитиною. Він багато читав, мріяв, захоплювався театром, складав п'єси і ставив їх у своєму ляльковому театрі, сам майстрував ляльки і шив для них театральні костюми. Гарно співав, декламував вірші. У 1935 році виходить збірка казок - «Казки, розказані дітям», яка принесла автору неймовірний успіх, слава Андерсена стала світовою. Далі були «Нові казки» (до якої увійшли найзначніші й найвідоміші казки: «Снігова королева», «Гидке каченя», «Соловей», «Тінь», «Дівчинка з сірниками»), «Історії», «Нові казки та історії». 

Його твори, перекладені на більш ніж 150 мов світу. Протягом сорока творчих років Андерсен створив немало казок, які з захопленням були сприйняті не тільки дітьми, а й дорослими. Славетний казкар вважав себе щасливою людиною.  Свою автобіографію, яку писав довго - з 1846 по 1869 р. - і назвав "Казка мого життя", починає такими словами: "Моє життя - прекрасна, розкішна казка. Якби тоді, коли я вступив у світ маленьким, бідним, самотнім хлопчиком, до мене з'явилась всемогутня чарівниця і сказала: "Обери собі мету і напрямок, а я буду тебе направляти і захищати! " - моя доля не могла б бути щасливішою, розумнішою і кращою". Починаючи з 1967 року 2 квітня святкують Міжнародний день дитячої книги на знак глибокої поваги і любові до Андерсена.

З Міжнародним днем дитячої книги!

Бачить - не бачить,

Чути - не чує,

Мовчки говорить,

Добре мудрує.

Кривду соромить,

Правди навчає,

Часом жартує,

Смішки справляє, -

Люба розмова;

Дай, боже, діти,

З нею довіку

Знаться-дружити.

Хто ж то такая

В світі щаслива,

Мудра, правдива

І жартовлива?

Як не вгадали,

Стану в пригоді,

Річ коротенька:

Книжка, та й годі.

                                                                       Леонід Глібов

 

Наші пернаті друзі

Найзаповітніша мрія людини – літати. Як птах, – високо і вільно. Ось чому птахи завжди захоплювали і привертали увагу людей.

Щорічно 1 квітня світова спільнота відзначає Міжнародний день птахів. Птахи ˗ наші вірні помічники, захисники лісів, полів, садів від шкідників та гризунів; вони є невід’ємною складовою рідної природи.

Напевно немає такої людини, котра б не зачаровувалася приємними мелодійними голосами – пташиним співом. Тьохкання соловейка, щебет сойки, скрекотання сороки, цвірінькання горобців, чи, навіть, ритмічні постукування дятла, – усе це царство птахів, яке асоціюється із зеленню лісу, запахом хвої та дубів.

Надворі другий місяць весни – теплий квітень, а, отже, час прильоту до нас пташок із теплих країв.

Тож, зустрічаймо їх новими будиночками, годуймо й оберігаймо. І почуємо від них чарівний спів. Адже саме птахи щороку приносять нам звістку про прихід весни та зародження ще одного витка життя!

На теренах нашої батьківщини мешкає приблизно 300 видів птахів. Письменник Олесь Ільченко та художник-орнітолог Ігор Землянських в книзі «Наші птахи» яскраво відобразили життя та особливості 30 із 300 видів, рідних для України, пташок, об’єднавши за ареалом життя: степ, гори, ліс, водойми та місто.

Запитуйте книгу в бібліотеці!