21 грудня 2020 р.

Новий рік по-європейськи

Новий рік — одне з небагатьох свят, яке відзначали ще в Давньому Єгипті, Персії та Вавилоні (щоправда, його святкування тоді збігалося з початком відродження природи, тож відбувалося в березні). Це, мабуть, єдина подія, яку щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх континентах. Але в кожного народу існують особливі традиції, пов’язані з цим святом.

 У Польщі, Чехії та Німеччині Новий рік називають ще Сильвестровим днем. Справа в тому, що коли настав 1000-й рік, люди чекали кінця світу — за легендою, тоді з моря повинен був виповзти змій Левіафан, щоб проковтнути всю Землю, але Святий Сильвестр переміг змія в невидимій битві, запобігши апокаліпсису. Тому це свято відзначається феєрверками і народними гуляннями. Італійці .
Французькі новорічні традиції в деяких моментах перетинаються з українськими.
У Великій Британії на Новий рік подарунки не дарують. мають незвичайні традиції святкування Нового року. Опівночі, після першого удару дзвонів, вони викидають з вікон різні предмети. Це можуть бути навіть крісла і тумбочки. Таким чином італійці позбуваються в Новий рік від всього старого і очищають в своєму будинку місце для нового. Зокрема, французький Дід Мороз, також як і український, приносить в новорічну ніч подарунки дітям і складає їх у черевичок. 
Є у французів і новорічні прикмети — наприклад, там вважають, що господар-винороб повинен обов’язково почаркуватися з бочкою вина, щоб в майбутньому році був хороший урожай. При цьому англійці відзначають це свято в колі сім’ї, накриваючи святковий стіл. Як і в Україні, символом Нового року в Англії є прикрашена ялина, але її наряджають ще на Різдво. З Новим роком в Британії пов’язано багато стародавніх ритуалів і спостережень. Наприклад, там прийнято, коли годинник починає бити північ, відкрити задні двері будинку і випустити Старий рік, а з останнім ударом впустити Новий рік в передні двері. В Англії до свята прикрашають будинки не лише ялинками, але й гілочками омели. Вважається, що ця рослина приносить у дім щастя та охороняє його мешканців від хвороб. Опівночі господар будинку відкриває задні двері для того, щоб випустити старий рік, а вхідні — для довгоочікуваного нового року. Цікаво, що саме в Англії започаткували традицію обміну різдвяними листівками. В Ірландії напередодні Нового року двері всіх будинків відкриваються навстіж і будь-хто може увійти до них та приєднатися до святкування. Гостя обов’язково посадять на почесне місце й поставлять перед ним найкращі ласощі. А після домашнього застілля ірландці вирушають гуляти на вулицю, адже зустрічати прихід Нового року заведено біля ялинки на центральній площі міста. 
 
У Болгарії традиційно зустрічають Новий рік удома. Перед початком свята наймолодші діти співають гостям колядки біля ялинки, а ті в знак подяки вручають їм подарунки. Напередодні Нового року в Болгарії купують палички з дерену (кизилу) — обов’язковий атрибут свята. А вже 1 січня діти вітають рідних і близьких зі святом, легенько вдаряючи їх цими паличками. А ще в болгарських будинках з 12-м ударом годинника на мить гасне світло — для новорічних поцілунків. Тільки після них господиня розрізає пиріг із запеченими в ньому сюрпризами (монетки, горішки тощо). Така традиція пирогів-сюрпризів поширена ще в Румунії та Австралії. Найбільш відомою новорічною традицією Італії вважається звільнення помешкань від мотлоху. Так, італійці в новорічну ніч викидають з дому всі старі або непотрібні речі (інколи навіть з вікон своїх будинків). Вважається, що на місце старих речей прийдуть нові. З першим днем Нового року пов’язана ще одна італійська традиція — приносити в дім «нову воду» з джерела як символ нового щасливого життя А от дарувати подарунки в новорічну ніч в Італії не заведено. Їхній «Дід Мороз» — Баббо Натале — приходить до діток раніше, на Різдво (24 грудня). Але маленькі італійці з нетерпінням чекають ще одного свята — Хрещення (6 січня). В цю ніч Фея Бефана, зовні схожа на нашу Бабу Ягу, на чарівній мітлі облітає всі будинки, відкриває їх золотим ключиком і залишає подарунки слухняним діткам. А той, хто поводив себе нечемно, може знайти в своїй шкарпетці біля каміна дрібку попелу чи вуглинки. В Іспанії Новий рік святкують у колі друзів. Тут існує традиція — в новорічну ніч з’їсти 12 виноградин (по одній з кожним новим ударом курантів). Іспанці вірять, що виноград принесе їм удачу в кожному місяці наступного року. В місцевих магазинах навіть продаються баночки з очищеними від шкірки та насіння ягодами. Цій традиції вже більше ста років: вона була започаткована в 1908 році, коли місцеві фермери зібрали надвисокий урожай винограду. Новий рік у Греції збігається з Днем святого Василія, який і приносить дітям подарунки. У цей день греки, прийшовши з храму, дотримуються певних обрядів. Як правило, господар будинку освячує в храмі великий гранат і розбиває його на подвір’ї. Чим більше зерен посиплеться з плоду, тим щасливішим буде новий рік. А ще в новорічний вечір у Греції особливе значення надають і звичайному камінню, взятому на дорозі або біля струмка. Будь-який гість, що входить у будинок господарів, має кинути камінь зі словами: «Хай багатства цих господарів будуть такі ж важкі, як цей камінь». Та, незважаючи на відмінні традиції святкування Нового року, жителі кожного куточка планети чекають на це особливе свято й привносять у його святкування національні особливості. В нашій країні Новий рік зустрічають у колі сім’ї, біля прикрашеної ялинки, загадуючи бажання під бій курантів. І кожен з нас хоча б на мить згадує, як це — бути дитиною та вірити в новорічні дива.

11 грудня 2020 р.

КАЛИТУ МІСИЛИ,ВОДУ З КРИНИЦІ НОСИЛИ!


13 грудня одне з великих та улюблених свят - День Святого  Андрія Первозванного або, як у народі називають, свято Калити. Народні традиції міцно переплелися з релігійними та отак і дійшли до наших днів. Вечір напередодні молодь святкувала як «андріївські вечорниці».
Воно вважається парубочим святом, оскільки у Андріївську ніч парубкам дозволено бешкетувати, Долю закликати. Та й дівчата цієї ночі теж не дрімають - у ворожбі свою майбутню пару визначають. До однієї господині зносили борошно, крупу, сушені яблука та груші й готували пісну вечерю.
Бо ж Пилипівський піст. І обов'язково пекли калиту - цю найвеличнішу ознаку свята. Випікається калита із прісного тіста у вигляді тонкого коржа. Бо ж рік «стоншився». Посередині з отвором. Прикрашається родзинками, маком, і старші дівчата в цей вечір воду носили з криниці, та примічали  якою буде погода. А де Калита сяє, там молодь гуляє! 

Святкову вечерю парубки та дівчата розпочали із вареників: у варенику червоний буряк - любові знак, напханий пір'ям та галушками буде жінка пухка як подушка, у варенику цибуля -  жінка показуватиме дулі, у варенику вишні - берегтиме Всевишній, у варенику жито -  буде жінка бити, чи як хліб любити, у варенику синьо-жовтий сир – значить буде в Україні мир! Допоки ми шануватимемо народні свята та звичаї, вивчатимемо їх , зв'язок поколінь буде доти міцний, поки обряди і традиції для юних українців будуть сповнені тим сакральним змістом, який закладали наші предки у подібні дійства.

 «Хай наша новоспечена Калита новому Сонцю народитись помагає, нитку новоліття щасливого в радості зачинає – для кохання, весіль, благодатної днини, щоби славились вічно, українські свята і обряди, й пісні сокровенні, й українські герої – живі й незабутньо-безсмертні!». 

8 грудня 2020 р.

Правова ігротека

 В рамках Всеукраїнського тижня права в бібліотеці-філії №1 відбулася правова ігротека для користувачів  «Подорож до країни права». 

 
Учасники заходу мали можливість ознайомитися з поняттям «право», «Конституція», «Декларація», «Конвенція» та проявити свої знання при обговоренні казок і визначенні, які права в казці порушені.


 

4 грудня 2020 р.

Збройні сили України-слава, гордість, міць країни!

6 грудня відзначається День Збройних Сил України. Доблесть і честь солдатів і офіцерів - в цьому справжня сила будь-якої армії. Український воїн - надійний захисник, відданий патріот і людина, для якої честь, свобода і незалежність важливіші за все. Сьогодні український воїн-захисник є найбільшою гордістю в українському суспільстві. Напередодні свята бібліотекарі бібліотеки-філії №1 для дітей провели урок мужності «Збройні сили України – слава, гордість, міць країни!» для четвертокласників БСШ №1, (класовод Тетяна Байбарза).

Щиро, по-дитячому, з якоюсь внутрішньою силою і безпосередністю, діти познайомилися з бойовими подвигами українських військовослужбовців, дізналися про шлях армії у воєнні роки та в мирні часи. 

Для учасників заходу були проведені різноманітні конкурси які перевіряли хлопців на силу, спритність, витривалість, кмітливість і майстерність у зав`язуванні шнурків, перетягуванні канату, присіданні та перебиранні квасолі. 


Знання і фізична підготовка у хлопчаків виявилися гарними, майбутні воїни проявили себе відмінно!

3 грудня 2020 р.

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА - МАНДРІВНИЙ ФІЛОСОФ

3 грудня святкує День народження Григорій Сковорода - поет, філософ, мислитель, музикант та педагог. Його твори залишаються актуальними в усі часи, бо з них можна почерпнути життєву мудрість, знайти відповіді на важливі питання, вони виховують найкращі моральні якості. Григорія Сковороду називають першим філософом-містиком, українським Сократом та надзвичайно талановитим промовцем, слова якого влучали в самісіньке серце.

Мудрі поради для життя від філософа Григорія Сковороди:

-Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.

-Добрий розум, робить легким будь-який спосіб життя.                         

-Як хто посіє в юності, так пожне в старості.

-З усіх утрат втрата часу найтяжча.

-Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване.

-Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду.

-Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.

-Вода без риби, повітря без пташок, час без людей бути не можуть.

До речі, за життя мислителя жодної його книги не було надруковано - люди передавали один одному його твори шляхом переписування рукописів. Нам сьогодні пощастило більше - маємо змогу доторкнутися до скрабниці мудрості з книг, котрі є в фонді бібліотеки.

Книжка «Сковорода від А до Я» продовжує серію абеток-енциклопедій для родинного читання і розповідає про великого мрійника, мандрівного філософа та педагога.
Збірка «Сад божественних пісень» цікава наспівністю, роздумливістю, філософським характером – про високе призначення людини на землі.

Шукаємо щастя по країнах, столiттях, а воно скрiзь i завжди з нами; як риба в водi, так i ми у ньому, i воно бiля нас шукає нас самих. Нема його нiде вiд того, що воно скрiзь. Воно схоже до сонячного сяйва - вiдхили лише вхiд у душу свою.

Ця книга говорить із читачем багатьма голосами та багатьма мовами. 30 байок Григорія Сковороди, написані староукраїнською мовою в 70-х роках XVIII століття. Сковорода до кожного з текстів написав своє ж пояснення — «силу», — й у книзі ці «сили» посідають рівнозначне місце з байками та ілюстраціями. Розгорнувши книгу вирушиш читачу в інтелектуальну й візуальну мандрівку крізь епохи античності та бароко до сьогодення. Ілюстрації до кожної з байок поєднують традицію та новаторство, класичні графічні техніки та сучасні експерименти. Тут давні барокові гравюри транспоновані у цифровий вимір, немовби хтось надіслав їх із минулого з допомогою бінарного коду. Кожен образ — це візуальний ребус із багатьма прихованими символами, алюзіями з Біблії, цитатами автора і латинськими прислів’ями. Книжка стала лауреатом конкурсу Книжкового Арсеналу 2019 року на кращий дизайн.

Григорій Сковорода зрікся світу й кар’єрного росту, хоча й мав високі досягнення та блискучу освіту. Замість родинного затишку обрав постійні мандри й самотність – та при цьому вважав себе неймовірно щасливою людиною. Віддаючи шану філософові,на банкноті  500 гривень зобразили його портрет.


2 грудня 2020 р.

КВІТКОВИЙ СВІТ КАТЕРИНИ БІЛОКУР

7 грудня Україна вшановуватиме пам`ять про народну самобутню художницю Катерину  Білокур, якій би виповнилося 120 років. Народилася мисткиня в селі Богданівка, Яготинського району Київської області, в невеликому будинку, де і прожила все життя,  наразі в ньому створено музей.
Коли дівчинка почала малювати – точно ніхто не пам’ятає. Та й були це наївні дитячі ескізи, намальовані вуглиною на клаптиках полотна. Якось вирвала листок з братового зошита, намалювала на ньому коника, і таким гарним той вийшов, що дівчинка вирішила причепити його на печі. Але батьки побачили, розсердились, спалили малюнки і заборонили їй братись за це діло. 
Жага отримати художню освіту не покидала Катерину, та можливості навчатися не було. Природа стала для неї вчителем, а квіти – головними мотивами полотен. Чарівна природа рідного села, розмай дерев, квітів, запашних трав стали для Катерини Білокур академією мистецтв.
Дівчина самотужки осягає таємниці техніки живопису. Милуючись кожною квіточкою, листочком, травинкою, гілочкою, блакитним небом, вона у природи навчається поєднувати кольори та їх відтінки. Перші твори художниці-самоучки намальовані вугіллям, рослинними фарбами. Ці роботи не збереглися. Олійними фарбами вона почала малювати портрети рідних та односельчан на фанері. Про те, що ґрунтують полотно перед малюванням картини Катерина Білокур тоді не знала, бо не спілкувалась з професіоналами. Накладання багатьох шарів і було ґрунтом для картин.
А щоб до найточніших деталей передати форму і колір квітки, стебельця, листочка, художниця сама виготовляла тоненькі, як голочки, пензлики. Отримавши аж у тридцять чотири роки від батьків право малювати, дівчина страшенно хотіла, щоб її роботи хтось побачив, оцінив, сказав, чого варті. У 1940 році в Полтавському будинку народної творчості відкривається перша персональна виставка Катерини Білокур.
Усі 11 полотен мають колосальний успіх, вони вмістили невмирущу красу живописної української природи, щедрі дарунки родючої землі й розмаїті квіти, символ радості, щастя і духовного життя народу.
Там її вперше назвали художником, що її дуже потішило, а коли Пікассо на Міжнародній виставці сучасного мистецтва в Луврі в 1954 році побачив картини  художнмці :
“Цар-Колос”
“Берізка” 
і “Колгоспне поле”
то промовив: “Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б увесь світ заговорити про неї !”. До речі, ці картини не повернулися з виставки і не відомо де й досі.
Сьогодні Катерина Білокур таки знана у світі, її творчість  належить до найкращих надбань української культури XXІ століття,її роботи є заставками на смартфонах, про неї написані книги, які ви можете прочитати в бібліотеці та в періодичній пресі.
Ми маємо ким пишатися!

1 грудня 2020 р.

СНІД: ЗНАТИ, ЩОБ ЖИТИ

 ЩО ТАКЕ СНІД? СНІД - синдром набутого імунодефіциту. Комплекс захворювань, які розвиваються внаслідок руйнування вірусом (ВІЛ) імунної системи. СНІД – це дуже серйозна хвороба, яку викликає маленька невидима істота – вірус, який називається ВІЛ. Організм має захисників, що охороняють його від різних мікробів. Навіть коли ти захворів, твої захисники борються з інфекцією і намагаються допомогти тобі одужати якомога скоріше. ВІЛ може вбивати цих захисників, і тоді організм стає беззахисним перед мікробами, які і викликають хвороби. Коли так трапляється, людина починає сильно хворіти. Це називається СНІД. Якщо у людини в організмі ВІЛ, вона може декілька років не відчувати, що заразилася.  
У КОГО БУВАЄ СНІД? СНІД буває, тільки якщо в організм попав ВІЛ. ВІЛ передається тільки тоді, коли деякі рідини із тіла людини, у якої є ВІЛ, попадають в організм іншої. Цього не відбувається, якщо ти просто торкаєшся людини, у якої є ВІЛ, або користуєшся з нею одними речами. ВІЛ не можна підхопити як застуду.  
Вірусом можна заразитися: 
- через кров або предмети, які забруднені кров’ю, 
- статевим шляхом, 
- від матері до дитини, під час годування груддю, 
- нанесення татуювання . 
Необхідно дотримуватися здорового способу життя, уникати випадкових статевих зв'язків, утримуватись від вживання наркотичних речовин, не піднімати на вулиці шприців.  Хоча тепер не існує вакцини від ВІЛу і ліків, здатних повністю позбавити людину від вірусу, розроблено і впроваджено ефективну схему лікування, яка дозволяє знизити вміст ВІЛу в організмі, підтримати імунітет і значно покращити якість життя ВІЛ-позитивного. 
Своєчасне звернення по медичну допомогу підвищує ефективність лікування, яке включає не тільки призначення ліків, але й консультування та підтримку людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом
 Нехай кожна людина до кінця усвідомить всю небезпеку, яку несе СНІД, і зробить усе можливе, щоб уберегти себе і своїх близьких та рідних від цієї страшної інфекції. 
В бібліотеці можна почерпнути більше інформації  про СНІД та здоровий спосіб життя з книг, які зібрані на книжковій тематичній полиці "Не зламай свою долю".