Сьогодні святкує своє 87-річчя геніальна поетеса сьогодення - Ліна Василівна Костенко!

Людина, яка своєю творчістю може знайти відгук у кожному серці. Людина, слова якої актуальні уже десятки років.

 Вірші Ліни Василівни, написані багато років тому, мають великий сенс сьогодні для українців. Її поезії, які вже давно розібрані на вислови, багато-багато років злітатимуть з вуст різних поколінь.

Вірші про весну Ліни Костенко
 ВЕРБОВІ СЕРЕЖКИ
 Біля яру, біля стежки 
одягла верба сережки.
 Головою хилитала,
 потихесеньку питала:
 — Де ота біленька хатка, 
що гарнесенькі дівчатка? 
Хай би вибігли до стежки. 
Подарую їм сережки. 
*** 
Дощі програють по городах гаму. 
Трусне зелені кучері весна. 
Педалі днів натисне під ногами 
– І заспіває пташка голосна.
 Засяють ночі зорями жасминно.
 А срібний дощ підніме жалюзі 
– Півонії, рожеві, як фламінго, 
Стоять в городі на одній нозі.
 *** 
ЩЕ ОДНА ВЕСНА
 Білка струсить жовту глицю, 
Сонну бруньку сколихне.
 На березу, на ялицю 
Вітер лагідний дмухне. 
Набіжить весела хмарка.
 Ліс безсмертний, як душа.
 Знов простягне руки Мавка 
І – не знайде Лукаша.