Щедрівочка щедрувала, щастя й радості бажала!

Увечері 13 січня, напередодні Нового року за старим стилем, українці традиційно святкують Щедрий вечір (Щедру кутю) або ще свято Меланки.Головні дійства Щедрого вечора це – щедрування, парубочі та дівочі "Маланки", "Коза". Щедрування – давній звичай традиційного народного українського Нового року. Як тільки починає смеркати, групи щедрувальників, здебільшого молодь, роблять так звані величальні новорічні обходи і поздоровлення, під час яких піснями славлять господарів, бажають їм здоров'я й достатку на весь рік, за що й отримують щедру нагороду. З усіх українських народних свят зимового циклу найвеселішим та найкреативнішим є Маланка, або Щедрий вечір напередодні свята Василя Великого. А все завдяки містеріям з переодяганнями, жартівливими діалогами та цілими театралізованими дійствами. За давньою традицією у парубочій "Меланці" роль головного обрядового персонажа грав хлопець, перевдягнений у жіночий народний костюм. 

Дівчата також ходять щедрувати з "Меланкою": найгарнішу вбирають як "молоду", а на роль "молодого" перевдягають у чоловічий одяг іншу дівчину.На Маланки ворожать майже так само, як і на Катерини.  Пекли пироги й давали собаці: чий пиріг він перший вхопить, та перша заміж вийде. Рахували кілки в тині, названі попередньо іменами: хто на якому зупиниться – таке ім’я і матиме наречений.Одним з найпростіших і веселих способів дізнатися долю залишається ворожіння на варениках. 

Серед звичайних вареників траплялися й вареники-сюрпризи: здавна у вареники клали нитку (до подорожей), гудзик (до обновок), квасолину (до дітей), насіння (до нових знайомств), монетку (до грошей). 

В бібліотеці на книжкових розкладках зібрано книги, в яких висвітлено тему щедрувань, водіння кози та ворожіння , тож збагатити знання зможете, взявши їх додому, вони чекають на вас, любі читачі!