11 листопада 2014 р.

Як вогонь у серці, я несу в майбутнє Шевченкову мову, слово незабутнє.



Буква до букви –
 слово вродилось,
Заусміхалось,
 заколосилось;
Серце зраділо слову,
 як брату,
Слово – це щастя,
 слово – це свято..

  Не тільки люди, але й слова мають свій День народження. Правда, на відміну від нас вони, бувало, народжувалися, тесалися, оздоблювалися десятками і навіть сотнями літ. Деякі з них ще й досі розвиваються. А це тому, що мова прагне оновлення, щоб стати ще красивішою і милозвучнішою.
 Ось і бібліотекарі дитячої бібліотеки №1, разом із вихованцями ДНЗ №5 «Сонечко» відсвяткували День української писемності та мови.
  Мова нам рідна, як мама і тато, розповідала Олена Андріївна, як та земля, на якій ви зростаєте . Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили перші слова. Ця мова зрозуміла всім нам. Бо без мови немає народу. І так само, як у кожної людини є одна мама, так і мова рідна лише одна. Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова.


  Діти залюбки гортали сторінки книг з книжкової розклади «О, мово, Душа голосна України», розповідали вірші  та розгадували загадки.


Немає коментарів:

Дописати коментар